Основи техніки, технології, організації та управління – ТЕХНІЧНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ (AT)

Загальний курс транспорту

РОЗДІЛ 7 АВІАЦІЙНИЙ ТРАНСПОРТ (АТ)

7.4. ТЕХНІЧНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ (AT)

Основи техніки, технології, організації та управління

Технічну основу ПТ складають: літаки, аеропорти та повітряняні лінії (траси). Парк повітряних суден складають літаки та вертольоти, він є ведучою ланкою повітряного транспорту.

Літак – це аппарат, політ якого стає можливим завдяки взаємодії сили тяги двигуна і підйомної сили крила, що виникає під час руху. Літак складається: із планера, тягових двигунів, шасі та комплексу

агрегатів, приборів, які забезпечують функціонування всіх систем літака та управління.

Вертоліт – апарат, підйом і політ якого здійснюється з допомогою повітряного гвинта з лопастями, закріпленими на вертикальному валі.

Апарат – (від лат. apparatus) а) прибор, знарядь, пристосування, устаткування; б) підприємство або ряд підприємств, які обслуговують якусь галузь, управління або господарство; г) штат якогось підприємства; д) сукупність органів чоловіка або рослини – дихальний, травний.

Аеропорти

– сучасний аеропорт – це велике і складне господарство. Підготовка літака до польоту пов’язана з роботою багатьох наземних служб, зайнятих метеозабезпеченням, заправленням паливом, ремонтом і технічним обслуговуванням літака, транспортуванням та видачею багажу, обслуговуванням пасажирів тощо. З аеропорту починається дорога в небо. Це підприємство, яке забезпечує регулярний прийом і відправку пасажирів, багажу, вантажів і пошти, організацією і обслуговуванням польотів.

Аеродром – це земляна (або водна) дільниця, обладнана для вильоту, посадки, стоянки і обслуговування повітряних апаратів. Він забезпечує своєчасний прийом та випуск літаків, їх технічне обслуговування і керівництво рухом в аеродромній зоні і на повітряних лініях (трасах).

Аеровокзал служить для раціональної організації переміщення пасажирів та вантажу при пересадках з наземних засобів сполучення на повітряний транспорт та навпаки.

За призначенням аеропорти діляться на міжнародні та місцеві.

В міжнародних портах є пункти: прикордонного, митного і карантинного контролю. Залежно від обсягу пасажирських перевезень аеропорти діляться на класи:

1 клас – від 4 до 7 млн. чол.;

2 клас – від 2 до 4 млн. чол.;

3 клас – 0,6 до 2 млн.;

4 клас – 150 тис. до 600 тис.;

5 клас – від 25 до 150 тис.

Аеропорти з річним обсягом перевезень більше 7 млн. належать до позакласних, менше 25 тис. чол. – до позакласифікованих.

Складними є засоби посадки літаків. Це радіомаякові системи, світлосигнальні пристосування. Для посадки літаків в будь-яких метеоумовах застосовують апаратуру дуже високої складності, яка базується на широкому застосуванні сучасних ЕОМ, радарів та різних автоматів.

Згідно з правилами міжнародної організації цивільної авіації встановлені три категорії складності метеоумов:

– перша категорія – видимість по вертикалі 60 м, по горизонталі 800 м (60 х 800);

– друга категорія – (ЗО х 400);

– третя категорія складності ділиться на три підкатегорії: А – (0 х 200); В – (0 х 50); С – (0 х 0) (посадка при нульовій видимості).

Авторемонтні заводи забезпечують усі види ремонту одного або декількох типів літаків та вертольотів.

Технологія. Важливе значення має порядок експлуатаційного утримання та технічного обслуговування літальних апаратів та аеропортів.

Утримання, порядок і термін технічного обслуговування літальних апаратів визначаються особливими технічними документами, які називаються регламентом.

Регламент – (від франц. rediement або лат. redula – правило, порядок ведення засідання, зборів, сесії, устав, порядок роботи підприємств, зведення (склад)правил.

Технологія експлуатаційної роботи на ПТ забезпечує ефективну і безпечну експлуатацію всіх технічних засобів цивільної авіації.

Організація. Важливим документом взаємодії всіх підрозділів та служб на всіх рівнях є розклад руху літаків, який розробляється на літній та зимовий період для внутрішніх та міжнародних регулярних повітряних ліній. Розклад строго фіксує виліт та прибуття кожного літака по кожному пункту і є базою для розробки багаточисельних графіків повернення літаків і роботи екіпажів та всіх підрозділів експлуатаційних та ремонтних підприємств повітряного транспорту.

Управління. Загальне керівництво – Міністерство транспорту, Державний департамент цивільної авіації, до яких входять:

А) Українська державна авіакомпанія;

Б) авіакомпанія “Вантажні авіалінії України”;

В) об’єднані авіазагони;

Г) авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України”;

Д) авіакомпанія “Застосування авіації в нашій державі”;

Е) загальні агентства повітряних сполучень.

Ж) об’єднання аеропортів України;

З) авіаремонтні заводи;

І) навчально-тренувальний центр та інші підприємства.

Сфера діяльності цивільної авіації – перевезення пасажирів та вантажів у міжнародному сполученні, що сприяє розвитку зовнішньої торгівлі, економічних та інших контактів, укріпленню взаєморозумінь між людьми.

ПТ використовуються в сільському господарстві, для геологічних розвідок, при будівництві у важкодоступних районах, в медичних цілях, для боротьби з пожежами.

Велику роботу в народному господарстві виконують вертольоти. Вони використовуються для пасажирських та вантажних перевезень на невеликі відстані, в сільському господарстві, для лікарняно-санітарної служби, для геологічних розвідок, на будівництві трубопроводів, на мон – тажах різних конструкцій, для боротьби з лісовими пожежами, для пошуків косяків риби, для зв’язку з високогірними метеостанціями, для спостереження за дорожнім рухом; для перевезення пошти.

Основні види робіт, які виконує повітряний транспорт:

– перевезення пасажирів на внутрішніх та міжнародних лініях;

– перевезення вантажів на внутрішніх та міжнародних маршрутах;

– виконання сільськогосподарських робіт (внесення мінеральних добрив, захист від шкідників тощо);

– проведення геологічних розвідувань;

– виконання аерозйомних робіт;

– обслуговування науково-дослідних експедицій;

– обслуговування рибопромислових суден;

– проведення суден крізь лід;

– монтаж ліній електропередач;

– будівництво та реконструкція висотних об’єктів тощо.




Основи техніки, технології, організації та управління – ТЕХНІЧНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ (AT)