СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ
УРОК 4
ТЕМА. ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ФІЛОСОФІЇ
Мета: розкрити основні категорії філософії, поняття “добро” і “зло”, “прекрасне” й “потворне”; виховувати бажання робити добро, доброзичливо ставитися до навколишнього світу, розвивати вміння бачити, відчувати й творити прекрасне.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, форма проведення: евристична бесіда.
Обладнання: картки з основними поняттями: прекрасне, потворне, добро, зло; електронні репродукції картин, пам’яток
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Захист творчих робіт “Поради вчителям щодо формування наукового світогляду в учнів”.
З роботи учня
Педагогам сучасної школи варто прислухатися до таких порад:
1. Поважаючи релігійні почуття віруючих учнів та їхніх батьків, поважно ставлячись до релігії, школа і вчитель повинні формувати у своїх вихованців науковий світогляд.
2. Учитель має бути людиною високої культури, знати історію, світову літературу, мистецтво, Біблію.
3.
4. Учитель повинен зробити все, щоб запобігти виникненню конфлікту, образи чи приниження гідності й почуттів віруючих учнів.
5. Учитель має спиратися на принцип релігійного плюралізму і віротерпимості, який грунтується на тому, що всі люди віруючі: тільки одні вірять у те, що Бог є, а інші – що його немає. Головне – прищепити дитині доброту і чесність, здатність на благородний вчинок, уміння мислити та обстоювати свої переконання. А віра чи невір’я – цей вибір має бути самоусвідомленим.
III. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Як бачимо, у ваших порадах вчителям ви спираєтеся на такі поняття, як “доброта”, “повага”, “чесність”, “терпимість”. А чи відомо вам, що ці поняття складають основні категорії філософії? Як ви самі розумієте ці поняття?
IV. Робота над новим матеріалом
Розповідь вчителя з елементами евристичної бесіди
Учитель. Кожна наука має свої категорії, тобто загальні поняття. Назвіть їх, будь ласка. (Маса, енергія, життя, війна, мир тощо)
Філософські категорії – це найбільш загальні (гранично широкі) поняття, що виражають універсальні характеристики та відношення матеріального й духовного світу, в яких і через які здійснюється філософське мислення та які служать вихідними принципами пізнання й духовно-практичного перетворення світу. Тому філософське знання має категоріальний характер. Природа категорій та сама, що й законів.
Що є закон у формально-логічному відношенні? (Судження – відношення категорій)
Самі категорії є окремими поняттями, які виражають внутрішнє, суттєве відношення між явищами й тому певною мірою теж є законами. У свою чергу, кожен закон може бути зведений до певного поняття (категорії). Та діалектику цікавлять не стільки окремі категорії, скільки співвідносні (парні) категорії. Саме останні й виражають взаємозв’язок та рух, що притаманні об’єктивній і суб’єктивній реальності. Тому співвідносні категорії називають ще неосновними законами діалектики.
Кожна наука через свої категорії здійснює пізнання. Разом, в сукупності, вони утворюють науковий апарат (систему знань) певної науки, в якій відображаються істотні сторони предметів, процесів і явищ.
Як ви гадаєте, чим можуть відрізнятися категорії філософії? Категорії філософії відрізняються від будь-яких понять своєю всеохопністю. Це пояснюється тим, що об’єкт філософського дослідження не обмежується ніякими рамками, як це можна спостерігати в будь-якій іншій науці. Тому й обсяг філософських категорій не має меж. Система категорій діалектики становить ідеальний каркас, основу філософського знання. Саме вони і є мовою філософії, засобом філософування.
Категорії виникають і розвиваються разом з самою філософією. Зрілість визначається її досконалістю, наповненістю й особливістю взаємозв’язку її категорій. Останній формує та зумовлює їхній зміст. Розвиток категорій – це розвиток зв’язку між ними. В основі цього зв’язку лежать історичний спосіб розгляду, методи мислення, які визначають місце і роль категорій у системі філософського знання.
Філософські категорії виступають і як всезагальні форми мислення. Будь-яка людина, незалежно від того, вивчала вона філософію чи ні, в процесі мислення використовує ці категорії. У першому випадку вона буде використовувати їх свідомо, у другому – стихійно. Таким чином, знання категорій дозволяє нам усвідомити й цілеспрямовано досліджувати різні зв’язки й відношення в предметах, явищах, які ми вивчаємо, орієнтує, на які аспекти необхідно звернути увагу для розкриття сутності предметів і явищ.
Філософські категорії виконують ряд інших функцій. Найважливішими з них є світоглядна й методологічна. Перша виявляється в тому, що зміст кожної категорії формує певні уявлення про суттєві властивості й відношення об’єктивного світу, про ту чи іншу сторону об’єктивної реальності. Проте категорії є не лише універсальними формами знання, а й нормами оцінок. Оцінити предмет – значить виділити його духовно-практичну цінність, тобто виразити своє ставлення до нього. А це вже має світоглядне значення. Методологічна функція категорій полягає в тому, що вони задають пізнанню початкові умови й перспективи його здійснення, розширюють його межі, утворюють критерії осмислення й розуміння реальності, організовують рух думки, прогнозують результати пізнання. Через них проявляється активність суб’єкта. Будучи методологічними принципами, вони пронизують увесь процес наукового мислення, всі сторони знання. Вбираючи в себе результати спеціальних наук, філософські категорії збагачують власний зміст і цим підвищують свою методологічну цінність.
А зараз зупинімося на тезі, що діалектику цікавлять не стільки окремі категорії, скільки співвідносні (парні) категорії. Які парні категорії ви можете пригадати й дати їм своє тлумачення?
Робота з картками
Картка № 1. Добро – зло
Завдання:
1. Дати визначення понять, розкрити їх співвідношення з позицій філософського мислення.
2. Як ці категорії співвідносяться на побутовому рівні? Наведіть приклади.
3. Дати трактовку висловлюванням: “Добро повинно бути з кулаками”, “Не роби добро – не отримаєш зло”, “Добро завжди перемагає”.
Картка № 2. Прекрасне – потворне
Завдання
1. Дати визначення понять, розкрити їх співвідношення з позицій філософського мислення.
2. Як ці категорії співвідносяться на побутовому рівні? Наведіть приклади.
3. Розгляньте електронні репродукції пам’яток архітектури та мистецтва. Визначте, що є прекрасне з точки зору митця, художника, творця.
Робота з музичним фрагментом
Прослухати фрагмент.
Відповісти на запитання: як в одному фрагменті поєднані вищезазначені філософські категорії?
V. Закріплення матеріалу
1. Чи може бути світ без добрих людей?
2. Хто вони – добрі люди?
3. Перефразовуючи відомого російського письменника Ф. М. Достоєвського, багато філософів стверджують: “Доброта врятує світ”. Як ви розумієте його слова з погляду на сучасність?
VI. Підбиття підсумків
VII. Домашнє завдання
Підготувати повідомлення: “Доброта починається з тебе”, “Добро очима сучасної молодої людини”, “У світі прекрасного”, “Що в людині може бути потворним?”.