Стилістика української мови
Основні структурні компоненти і стилістичні можливості мови
Нині в світі приблизно 6 тисяч різних мов. Кожна з них репрезентує певну соціальну спільність людей, особливе надбання етносу (народу).
Немає мови взагалі (всемови), тобто мови для всіх. Це лише абстрактно-уявлюване наукове поняття. Кожна людина завжди спілкується з іншими конкретною мовою (народною, національною) або
Послуговується діалектним мовленням – певним різновидом загальнонародної мови, який не має літературної нормативності.
Кожна
– фонетична (звукова), фонетико – фонологічна система. До неї належать такі мовні одиниці, як фонеми, звуки, найрізноманітніші поєднання їх, усі фонетичні процеси в словах, склади слів, наголошування слів, особливості їх вимови;
– лексичний (словниковий) склад, або лексика. Це всі наявні в мові повнозначні і не повнозначні (службові) слова, а також
– фразеологічний склад. Він містить стійкі сполучення слів (фразеологізми) типу байдики бити, замилювати очі; Що посієш, те й пожнеш і под.;
– граматична будова. Вона охоплює всю сукупність форм слів, морфем (коренів, префіксів, суфіксів, закінчень), усі способи творення і змінювання слів, поєднання їх у словосполученнях і реченнях, усю сукупність типів словосполучень і речень.
Граматична будова мови членується і внутрішньо. Її частинами є:
– морфемна будова. До неї входять морфеми (корені слів і афікси);
– словотвірна будова. Вона містить способи й засоби творення слів за допомогою афіксів, словоскладання та ін.;
– морфологічна будова. Її елементами є слова всіх частин мови і властиві їм морфологічні (граматичні) категорії і значення;
– синтаксична будова. Вона охоплює всі члени речення, словосполучення, речення, еквіваленти (своєрідні комунікативні замінники) речень (Так; Ні!; Хіба? та ін.).
Тільки сукупно всі основні структурні компоненти мови утворюють мову – особливу специфічну систему знаків, з допомогою яких люди спілкуються, обмінюючись з іншими своїми думками й почуваннями.
Для стилістики найважливішими є ті основні структурні компоненти мови, яким властива певна семантика (лексичне значення). Це слова й утворені з них фразеологізми, члени речення і сформовані з них речення. Всі одиниці мови мають звукову природу – складаються з фонем, через що звуковим оформленням мовних одиниць суттєво визначається стилістика мови, певна функція кожного слова, словосполучення, речення і тексту.
Оволодіння стилістикою української мови передбачає вивчення її функціональних можливостей, її спілкувального потенціалу. Це вимагає грунтовного знання того, як саме внутрішньо членується наша мова, з яких основних структурних компонентів вона сформувалась, які мовні одиниці становлять специфічний і формуючий матеріал кожного з чотирьох основних структурних компонентів мови.