Predmety


ОСОБИСТІСТЬ АВТОРИТАРНА

Соціологія короткий енциклопедичний словник

ОСОБИСТІСТЬ АВТОРИТАРНА – тип особистості, який поєднує в собі такі соціальні та психол, якості, як догматизм мислення, схильність керуватися застарілими стереотипами, некрит. готовність коритися будь-якому авторитетові, не толерантне ставлення до іноземців та нац. меншин, нетрадиційної сусп. поведінки, прагнення нав’язувати іншим свої стереотипи, правила, нарешті, здатність відповідним чином діяти.

До активного наук, обігу це поняття увійшло після публікації в 1950 р. у США праці Т. Адорно та його співроб. з Ун-ту Берклі (Е. Френкель-Брунсвік, Д. Левінсон, Ф. Санфорд) “Авторитарна особистість”. Дослідження, здійснене у др. пол. 40-х рр., спочатку було спрямоване на вивчення причин антисемітизму, але згодом автори сформулювали ширшу концепцію і дійшли висновку, що “політичні, економічні та соціальні переконання індивідів часто-густо утворюють виразну і послідовну модель.., і ця модель є відображенням глибинних тенденцій особистості”.

Витоки формування такого психол. типу автори вбачали в особливостях первинної соціалізації в сім’ї, у взаєминах між батьками та дітьми. Схильність до сприймання авторитарних політ, установок, до антисемітизму та етноцентризму фундатори поняття “O. a.” прямо виводили з психол. типу особистості, підвалини якого закладені у дитинстві. Ієрархічні авторитарні взаємини між батьками та дітьми можуть виливатися у владно-орієнтовані установки залежності, які у політ, філософії та соціальному світогляді спричиняють схиляння перед усім, що індивідові здається “сильним”, “могутнім”, і презирливе ставлення до всього “слабкого”. Драматична дихотомія батьки – діти переростає у дихотомію чоловічо-жіночих ролей, моральних цінностей і соціальних відносин, у чіткий поділ на внутрішньо-групове “ми” та зовнішньо-групове “інші”. Тому для боротьби з авторитаризмом у суспільстві автори згаданої праці пропонували переважно психотерапевтичні методи, насамперед психокорекцію сімейних стосунків.

Протилежний тип – не авторитарна особистість – має в генезі ніжні, люблячі й рівноправні стосунки батьків та дітей. Властиві особистості цього типу більша гнучкість мислення, щирість та толерантність знаходять вияв не лише у приватному житті, а й у ставленні до реліг. та соціальних питань. Звісно, у реальному житті психол. риси, притаманні авторитарному та не авторитарному психол. типам, існують у кожній людині в певному співвідношенні. Соціальні психологи, починаючи з Т. Адорно та його співроб., запропонували ряд методик для кількісного вимірювання психол. авторитарності.

Від часу публікації праці “Авторитарна особистість”, яка увійшла до клас, спадщини соціальної науки, поняття O. a. і особливо викладена у праці концепція її формування стали предметом інтенсивних наук, дискусій. У наступні сорок років цій проблемі було присвячено понад дві тисячі наук, праць. Критиці піддано насамперед твердження щодо прямої залежності між типом ранньої соціалізації та формуванням авторитарних установок, між психол. та політ, авторитаризмом. Подальші дослідження, зокрема, засвідчили, що зв’язок особистісного психол. авторитаризму та політ, установок не є прямим і однозначним.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
ОСОБИСТІСТЬ АВТОРИТАРНА - Довідник з соціології