ОСОБИСТІСТЬ, ОСОБА

Культурологічний словник

ОСОБИСТІСТЬ, ОСОБА – у широкому розумінні – конкретна, цілісна людська індивідуальність у єдності її природних і соціальних якостей; у вужчому, філософському розумінні – індивід як суб’єкт соціальної діяльності, властивості якого детерміновані конкретно-історичними умовами життя суспільства. Поняття “О.” не слід цілком ототожнювати з поняттями “індивід” (одиничний представник людського роду) та “індивідуальність” (сукупність рис, що відрізняють даного індивіда від усіх інших). З

погляду педагогіки і психології особистості – це певне поєднання психологічних (включаючи психофізіологічні і соціально-психологічні) властивостей: спрямованості (потреби, мотиви, інтереси, світогляд, переконання тощо), рис темпераменту й характеру, здібностей, особливостей психічних процесів (відчуття, сприймання, пам’яті, мислення, уяви, уваги, емоційно-вольової сфери). Особливе значення процес розвитку О. набуває в підлітковому і ранньому юнацькому віці, коли підліток чи юнак починає виділяти себе як об’єкт самопізнання й самовиховання. Система освіти України передбачає розвиток О. дитини,
підлітка, юнака, демократизацію та гуманітаризацію навчально-виховного процесу в усіх типах навчальних закладів. Відбувається зміна мети виховання й навчання, у ролі якої виступає не сукупність знань, умінь і навичок, а вільний розвиток О. людини. У цих умовах на перший план виступає формування базової культури О., усунення в структурі О. протиріччя між технічною й гуманітарною культурою, подолання напруження, відчуження людини від політики та забезпечення її діяльного включення в нові соціально-економічні умови життя суспільства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)


ОСОБИСТІСТЬ, ОСОБА - Культурологічний словник


ОСОБИСТІСТЬ, ОСОБА