Predmety


Особливості писемного професійного мовлення

Тема 1. Літературна мова як основа ділового та професійного спілкування. Стилістична диференціація української літературної мови

3. Особливості писемного професійного мовлення

УСНЕ:

– Первинне

– Діалогічне (полілогічне), монологічне.

– Розрахована на певних слухачів – співрозмовників.

– Непідготовлена заздалегідь

– Живе спілкування

– Інтонація, міміка, жести

– Імпровізація

– Чітко індивідуалізоване мовлення

– Емоційне й експресивне мовлення

– Повтори, зіставлення, тропи, фразеологізми.

ПИСЕМНЕ:

– Вторинне

– Монологічне

– Графічно оформлене

– Обдумане

– Старанний відбір фактів та їх мовне оформлення

– Відбір мовних засобів, чітке підпорядкування стилю мовлення

– Повний і грунтовний виклад думок

– Поглиблена робота над словом і текстом

– Редагування думки

– Самоаналіз написаного.

Синтаксис усного й писемного ділового мовлення. Готуючи текст для публічного виступу, слід пам’ятати про суттєву різницю між писемним і усним його варіантами. Речення, значні за кількістю слів і ускладнені за будовою багатьма відокремленими обставинами, означеннями, вставними і вставленими конструкціями, цілком можливі в науковій статті, монографії та под., і зовсім не бажані в лекції, доповіді, промові и под. Помічено, що сприймання усного тексту залежить від довжини речення, довжини слова (кількості багатоскладових, довгих слів), кількості особових займенників (які сприймаються на слух легше, ніж безособові).

На відміну від писемного, в усному тексті бажані питальні, окличні й риторичні, а не лише розмовні речення, наприклад: Чи можливий такий результат?! Безперечно, – скажу я вам. За яких умов? – логічно запитаєте ви. Моя доповідь і наведені в ній виклади є відповіддю на це питання.

Не словесні, а смислові повтори необхідні в усному мовленні для наголошування основної думки, підкреслення ключового моменту й посилення враження від сказаного. Досягається це за рахунок багатої синонімії.

Однак слід уникати повторювання нетипових для усного мовлення складних сполучників: завдяки тому що, унаслідок того що, через те що й под. оскільки вони гальмують сприйняття і не сприяють створенню в аудиторії вільної, невимушеної атмосфери.

Окрім повторів, використовують й інші способи привернення чи утримання уваги слухачів, таких як: зміна порядку слів(інверсія), градація (посилення), протиставлення (антитеза), оклична й питальна інтонація, риторичні запитання, пауза та ін.

Речення слід будувати таким чином, щоб ключова фраза була розміщена в його першій астині. Набагато легше сприймається на слух зміст, коли речення починається Н. відмінком, ніж декількома конструкціями в непрямих відмінках із прийменниками, наприклад:

Неправильно: В останньому університетському збірнику, у першому його розділі, розміщено статтю професора Бойчишина, де йдеться…

Правильно: Професор Бойчишин у своїй статті, яка розміщена в останньому університетському збірнику, зазначив…

У письмових текстах його частини закріплені за певним місцем на аркуші й виділені шрифтом чи засобами рубрикації (абзац, параграф, розділ). В усному – можливі відступи, умотивовані повтори й перенесення окремих текстових частин. Якщо писаний текст має форму монологу, то усний не виключає діалогів і полілогів.

Навіть правильно побудованих дієприслівникових зворотів (чи їх замінників), як правило, на початку речення, дозволяє більш образно подати навіть сухий технічний текст:

Неправильно: Не дивлячись на обмежене фінансування…

По закінченні навчання…

При рахуванні треба…

По одержанні коштів…

Правильно: Незважаючи на (попри) обмежене фінансування…

Дарма що нам обмежили фінансування…

Закінчивши навчання

Рахуючи, треба

Одержавши кошти…

Перевагу слід надавати простим реченням, у яких зберігається прямий порядок слів: підмет перед присудком, означення – перед означуваним словом:

Неправильно: Було досягнуто високого рівня якості продукції, запланованого нашим підприємством

Правильно: Наше підприємство досягло запланованого високого рівня якості продукції

Спільним для писемного та усного варіанту текстів є висока частотність у використанні та повторюванні стійких словосполучень (кліше) і водночас відсутність зайвих слів, які ускладнюють сприймання.

Неправильно: Ми, на нашому підприємстві, можемо розраховувати лише на свої сили

Правильно: Підприємству доводиться розраховувати лише на власні сили.

Якщо підмет названий живою особою, то присудок матиме форму активного стану:

Неправильно: У виступі міністра висвітлювалося його бачення шляхів реформи освіти

Правильно: У виступі міністр висвітлив бачення шляхів реформи освіти.

Негативно впливають на мову зайві слова й тавтологія:

Неправильно: звільнити із займаної посади

Потелефонувати телефоном

У 21 вечора

Ми з колегою удвох

Узимку в січні місяці

Прорахувати рахунки

Глухий тупик

Захисний імунітет

Пам’ятний сувенір

Правильно: звільнити з посади

Зателефонувати

О 21 00

Ми з колегою

У січні

Полічити рахунки

Глухий кут (безвихідь)

Імунітет

Сувенір

Не можна будувати речення з одночасним підпорядкуванням одного слова 2 стрижневим:

Неправильно:

Школярі навчалися в просторому класі, який переобладнали

Правильно:

Школярі навчалися у просторому, переобладнаному класі


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Особливості писемного професійного мовлення - Плани-конспекти уроків по українській мові