Особливості словотвору у професійному мовленні. Правопис префіксів та суфіксів

Тема 4. Українська фразеологія та її місце у професійному мовленні. Українська лексикографія. Словотвір У діловій мові

3. Особливості словотвору у професійному мовленні. Правопис префіксів та суфіксів

Більшість префіксів, що вживаються в українській мові, мають правописні особливості. Їх пишуть за певними орфографічними правилами, і вони є орфограмами.

1. Перед буквами, що позначають голосні та дзвінкі й сонорні приголосні звуки, пишеться префікс з-: згаяти, зорати, зв’язати, зробити.

2. Перед глухими приголосними

к, п, т, ф, х вимовляється і пишеться префікс с-: сказати, спитати, стерпіти, схвалити, сфотографувати.

3. Якщо корінь слова починається сполученням приголосних, то вживається префікс зі – (варіант префікса з-): зібраний, зітхнути, зізнання, зірвати.

4. Префікси роз-, без-, воз-, через – завжди пишуться з буквою з: розвиднілось, возвеличити, безсистемний, черезсідельник.

5. Префікси пре-, при-, прі – різняться значенням:

А) префікс пре – в українській мові виражає найвищий ступінь ознаки, якості й своїм значенням близький до слова дуже (предобрий, премудро, пречудово);

Б) префікс при – має

значення приєднання, наближення (приписати, прилетіти, приклеїти); частковості дії (присісти, причинити); результату дії (приборкати, прив’язати);

В) префікс прі – вживається тільки у словах прізвище, прізвисько, прірва.

6. У префіксах від-, під, над-, об-, між – кінцевий приголосний не змінюється: відзначати, обстеження, міжрайонний, підходити, надрізати.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)


Особливості словотвору у професійному мовленні. Правопис префіксів та суфіксів - Плани-конспекти уроків по українській мові


Особливості словотвору у професійному мовленні. Правопис префіксів та суфіксів