Особливості відмінювання іменників, що вживаються тільки в множині – Іменник

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

Іменник

Особливості відмінювання іменників, що вживаються тільки в множині

1. У Називному відмінку вживаються:

А) закінчення – и: СінИ, окулярИ, штанИ, ночвИ, висівкИ, об’їдкИ, санИ, сходИ, джинсИ, в’язИ, збоїнИ;

Б) закінчення – і (після букв на позначення голосних – ї): ГордощІ, хитрощІ, радощІ, ножицІ, граблІ, дверІ, дріжджІ, коноплІ, помиЇ;

В) закінчення – а (-я): вилА, воротА, дровА, яснА, яслА, вінцЯ.

2. У Родовому Відмінку виступають:

А) закінчення – ей: грошЕй, дверЕй, санЕй, сінЕй;

Б)

закінчення – ів (-їв): граблІв (і грабель), дріжджіВ, окулярІв, ГімалаЇв, сходІв, радощІв, чарІв (і чар), ЧернівцІв (і Чернівець);

В) нульове закінчення: Вил, воріт, конопель, дров, ночв (і Ночов), Ясел, ясен.

3. У Давальному відмінку виступають:

А) закінчення – ам: ВилАм, ночвАм, радощАм, штанАм (і штанЯм), воротАм (і воротЯм), яслАм;

Б) закінчення – ям в іменниках із м’якою основою: ВінцЯм, граблЯМ, дверЯм, помиЯм, ГаваЯм, а також у словах санЯм, сінЯм, штанЯм, воротЯм, людЯм, дітЯм, гусЯм, курЯм.

4.

У Знахідному відмінку вживаються форми:

А) однакові з називним відмінком: ВилА, яслА, вінцЯ, граблІ, дріжджІ, окулярИ.

Б) однакові з родовим відмінком (для назв людей): батькІв, дітЕй, людЕй;

В) однакові і з називним, і з родовим відмінками (для назв деяких свійських тварин): Пасти гусЕй (гуси), заганяти курЕй (кури);

5. В Орудному відмінку виступають:

А) закінчення – ами в іменниках, які в називному відмінку мають закінчення – и, – а або – і (після букви на позначення шиплячого): ВилАми, окулярАми, сходАмИ, веселощАми, прикрощАми;

Б) закінчення – ями (орфографічно) в іменниках, які в називному відмінку закінчуються на – і, – ї, – я: вінцЯми, ножицЯми, коноплЯмИ, ПіренеЯми, граблЯми;

В) закінчення – ми: ГусьМИ, дітьМи, людьМи, курМи, сіньМи; у деяких словах можливі паралельні форми: ГрішМи (і грошима), дверМи (і дверима), ворітьМи (і воротами), саньМи (і санями), штаньМи (і штанами або штанями).

6. У Місцевому відмінку залежно від характеру основи (тверда чи м’яка) вживаються закінчення – ах, – ях: На вилАх, на воротАх (рідше – На воротЯх), У ночвАх, у яслАх, на граблЯх, у ГімалаЯХ, на штанАх (рідше – На штанЯх).




Особливості відмінювання іменників, що вживаються тільки в множині – Іменник