ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ В МОВЛЕННІ РІЗНИХ ВИДІВ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ. ІНТОНУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ. СИНТАКСИЧНИЙ АНАЛІЗ


ВСТУП. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ

Урок № 10

ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ В МОВЛЕННІ РІЗНИХ ВИДІВ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ.

ІНТОНУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ. СИНТАКСИЧНИЙ АНАЛІЗ

Мета: повторити відомості про складне речення та ознайомитися з відтінками їх інтонування; удосконалювати пунктуаційні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів любов до рідної мови.

Внутрішньо-предметні зв’язки: стилістика (стилістичний синтаксис).

Міжпредметні зв’язки: література (виразне читання поетичного тексту).

Тип уроку: урок розширення й поглиблення знань та розвитку практичних умінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Мотиваційно-організаційний етап

Перехресне опитування

– Учні заздалегідь готують одне одному питання з теми “Складне речення”.

Зразки питань:

1. Яке речення вважають складним?

2. Які види зв’язку існують у складному


реченні?

3. Які є види складних речень залежно від зв’язку між їх частинами?

4. Яке речення називають складносурядним?

5. Які смислові зв’язки існують між простими реченнями у складносурядному?

6. Яке речення називають складнопідрядним?

7. Які види складнопідрядних речень вам відомі?

8. Що виступає засобами зв’язку в складнопідрядних реченнях?

9. Які характерні ознаки безсполучникового складного речення?

10. На які дві групи поділяють безсполучникові складні речення за характером смислових зв’язків, які смислові відношення можуть виражати безсполучникові складні речення?

11. Визначте види інтонації у складних реченнях. Чи існує взаємозалежність між інтонацією і розділовими знаками у складних реченнях?

12.0кресліть стилістичну функцію складних речень. Для яких жанрів художньої літератури властиві такі синтаксичні конструкції?

II. Процесуально-діяльнісний етап

Вправа-відновлення

– Запишіть речення, поставте розділові знаки. Визначте види і типи речень.

1. Життя постійно в’яже гордієві вузли і не встигаєш їх розрубувати (О. Гончар). 2. Життя це багатство Не розтрать його (Мати Тереза). 3. Тоді лише пізнаєш цінність часу коли він втрачений (Г. Сковорода). 4. Не поможе й булава коли дурна голова (Народна мудрість). 5. Годуй діда на печі тому що й сам там будеш (Народна мудрість). 6. Можна вибрать друга і по духу брата та не можна рідну матір вибирати (В. Симоненко). 7. Скільки в людині доброти стільки в пій і життя (Р. Емерсон).

Вправа-трансформація

– Перебудуйте складні сполучникові речення в безсполучникові складні речення, накресліть схеми, заповніть таблицю. Яке речення не можна перетворити у безсполучникове? Чому? Які речення – сполучникові чи безсполучникові більш експресивні? Чому? Обгрунтуйте вживання розділових знаків.

Складні сполучникові речення

Безсполучникові складні речення

Схеми

Місяць зайшов уже, й надворі панувала сіра літня темрява, а в небі блідо тремтіли зеленуваті вогні зірок.

Мені здається, що пейзажі у нас на Україні приголомшливої краси і величі.

Помагай старим, адже доведеться і тобі бути таким.

Вітерець дмухнув, і забриніли стебельця сіна.

Лише в труді живе людина, а без труда її нема.

Поле вступило у тінь, бо наплинули з обрію хмари.

Як батька покинеш, то й сам загинеш.

Як наставала весняна пора, садили ми тоненькі осокори.

Ми любили тих, що знали нас молодими.

Аналітична робота

– Прочитайте виразно вірш. Зробіть стилістичний та інтонаційний аналіз віршованого тексту. Яких речень за будовою найбільше в тексті? Яку стилістичну функцію виконує нагромадження таких конструкцій? Визначте типи складних речень. Яку роль відіграє інтонація у цьому творі? Визначте види інтонації. Проаналізуйте розділові знаки, поясніть смислові відношення у складних реченнях.

ПІЧ

Лиже полум’я жовте черево,

Важкувато сопе димар,

Галасує від болю дерево,

Піднімаючись димом до хмар.

Бубонять рогачі і кочерги –

Щось пригадують з давнини,

І чекають покірно черги

Засмаглі горшки й чавуни.

З тітки полум’я сон злизало,

Тітка гладить рукою глек,

Теплий ватяник зав’язала

На застуджений свій поперек.

Біла тітка із кухні в сіни,

З-під повітки заносить дров –

З них струмує жовтаво-синя

Віковічна печаль дібров.

Звично грюкають мляві двері,

Піч гуде і димить у світ –

Скільки в пащу дій ненажері

Тітка вкинула кращих літ!

Сновигають по зморшках думи,

На щоках танцює вогонь,

Сажа в’їлася чорним глумом

У пелюстки її долонь.

Біля печі вона, мов бранець,

Слугувала під шурхіт спідниць,

Віддавала дівочий рум’янець

Чистоті смачних паляниць…

Менше ми гіркоти нестимемо,

Стане ближчою наша мета,

Як не будуть у небо димом

Підніматись жіночі літа.

В. Симоненко

Синтаксичний аналіз

– Виконайте синтаксичний аналіз складного речення, використавши наведену схему.

Речення для розбору: Усі вдивлялись у зоряне небо, але ніхто нічого там не міг помітити (А. Шиян).

Схема синтаксичного аналізу складного речення

1. Визначити тип речення за метою висловлювання (розповідне, питальне чи спонукальне).

2. Визначити тип речення за емоційним забарвленням (окличне чи неокличне).

3. Підкреслити граматичні основи, знайти межі частин складного речення. Визначити, зі скількох простих речень складається складне речення.

4. Визначити засоби зв’язку (сполучники, сполучникові слова, інтонація).

5. Визначити, сполучникове чи безсполучникове аналізоване речення. (Якщо сполучникове, визначити, які сполучники – сурядні чи підрядні – виступають засобами зв’язку).

6. Указати тип складного речення.

7. Якщо речення складносурядне:

1) зазначити, якими сполучниками (єднальними, протиставними або розділовими) з’єднані прості речення у складному;

2) визначити значення складносурядного речення (одночасність, протиставлення, чергування та ін.);

3) накреслити схему речення;

4) пояснити постановку пунктуаційних знаків;

5) розібрати кожне просте речення за таким порядком:

А) зазначити, яке речення за будовою граматичної основи – двоскладне чи односкладне (якщо односкладне, вказати, яке саме: називне, означено-особове, неозначено-особове, узагальнено-особове чи безособове);

Б) визначити типи підмета і присудка, вказати, чим вони виражені;

В) визначити, за наявністю другорядних членів: поширене чи непоширене речення (якщо поширене, то підкреслити другорядні члени і вказати, чим вони виражені);

Г) за повнотою граматичної структури вказати: повне чи неповне це речення;

Д) за наявністю ускладнювальних компонентів (відокремлених і уточнювальних членів речень, звертань, вставних слів і речень, однорідних членів речення) зазначити, ти ускладнене речення, якщо так, то якою конструкцією воно ускладнюється.

8. Якщо речення складнопідрядне:

1) указати головне і підрядне речення;

2) визначити, до чого відноситься підрядна частина – до головної частини загалом чи до окремого слова в головній частині, на яке питання відповідає підрядна частина і чим приєднується до головної (сполучником чи сполучним словом);

3) указати вид підрядної частини;

4) накреслити схему речення;

5) пояснити постановку пунктуаційних знаків;

6) розібрати кожне просте речення за таким порядком:

А) зазначити, яке речення за будовою граматичної основи – двоскладне чи односкладне (якщо односкладне, вказати, яке саме: називне, означено-особове, неозначено-особове, узагальнено-особове чи безособове);

Б) визначити типи підмета і присудка, вказати, чим вони виражені;

В) визначити за наявністю другорядних членів поширене чи непоширене речення (якщо поширене, то підкреслити другорядні члени і вказати, чим вони виражені);

Г) за повнотою граматичної структури вказати, повне чи неповне це речення;

Д) за наявністю ускладнювальних компонентів (відокремлених і уточнювальних членів речень, звертань, вставних слів і речень, однорідних членів речення) зазначити: ускладнене речення чи ні, якщо ускладнене, то якою конструкцією воно ускладнюється.

9. Якщо речення безсполучникове:

1) указати, якими відношеннями пов’язані прості речення;

2) накреслити схему речення;

3) пояснити постановку пунктуаційних знаків;

4) розібрати кожне просте речення за таким порядком:

А) зазначити, яке речення за будовою граматичної основи – двоскладне чи односкладне (якщо односкладне, вказати, яке саме: називне, означено-особове, неозначено-особове, узагальнено-особове чи безособове);

Б) визначити типи підмета і присудка, вказати, чим вони виражені;

В) визначити за наявністю другорядних членів: поширене чи непоширене речення (якщо поширене, то підкреслити другорядні члени і вказати, чим вони виражені);

Г) за повнотою граматичної структури вказати: повне чи неповне це речення;

Д) за наявністю ускладнювальних компонентів (відокремлених і уточнювальних членів речень, звертань, вставних слів і речень, однорідних членів речення) зазначити: ускладнене речення чи ні, якщо ускладнене, то якою конструкцією воно ускладнюється.

III. Контрольно-рефлексивний етап

– Знайдіть правильну структурно-семантичну схему речення:

Ми цінуємо барвінок за його “лікарську допомогу” з нього виготовляють ліки від важких хвороб.

A) [ ], одночасність [ ].

Б) [ ]: [висновок].

B) [умова] – [ ].

Г) [ ]: [причина].

Д) [ ] – протиставлення [ ].

Проблемне питання

– Яке речення є більш виразним, експресивним, образним? Чому?

Л Коли вітер повіяв по долині, пішла дібровою луна.

Б Повіяв вітер по долині – пішла дібровою луна.

В Повіяв вітер по долині, і пішла дібровою луна.

IV. Домашнє завдання

– Зробити повний синтаксичний аналіз речень:

1. Людину можна знищити, але перемогти її неможливо (Е. Хемінгуей). 2. Щасливий той, хто щасливий у себе вдома (Л. Толстой). 3. Ти знаєш приказку: перш ніж запалає вогонь, мусить вибухнути сірий дим (М. Коцюбинський).




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ В МОВЛЕННІ РІЗНИХ ВИДІВ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ. ІНТОНУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ. СИНТАКСИЧНИЙ АНАЛІЗ - Плани-конспекти уроків по українській мові