Predmety

Головна > Довідник з соціології > ОЗНАКА СОЦІАЛЬНА

ОЗНАКА СОЦІАЛЬНА

Соціологія короткий енциклопедичний словник

ОЗНАКА СОЦІАЛЬНА – спостережувана характеристика досліджуваного соціального об’єкта, що опосередковано (через власну структуру, особливості, функції тощо) розкриває його певну властивість, зв’язок, відношення, взаємодію. Носіями цієї характеристики виступають соціальні явища, процеси, речі, предмети, які, взаємодіючи з даним об’єктом, перебувають щодо нього у відношеннях відображення, позначення, відповідності, заміщення, репрезентації, виміру, показника (індикатора). O. с. – проявник властивості (сукупності властивостей), трансформатор інформації про неї. Через систему ознак соціальний об’єкт виявляє себе зовні, постає як факт соціальний. Відтак якщо властивість характеризує явище безпосередньо, то O. с. – особливості прояву цієї властивості і тим самим теж відбиває ті чи інші сторони об’єкта. З одного боку, властивість прихована (латентна), безпосередньо не спостережувана, ознака ж спостерігається, фіксується засобами пізнання, вона може бути виміряною і оціненою. Лише через неї може бути виміряною та оціненою і сама властивість. З другого – тільки виявлена, зафіксована та ідентифікована дослідником властивість соціального об’єкта може правити за його ознаку. Як виразники властивостей O. с. з різною повнотою і глибиною спроможні відображати ті чи інші грані пізнаваного об’єкта. Нарешті, властивості визначають якісну і кількісну межу даного об’єкта, ознаки – лише свідчать про неї, позначають її.

О. с. може бути як постійною і незмінною, так і непостійною, ситуативною характеристикою об’єкта, тобто за умов, що змінилися, одне і те ж явище, одну І ту ж властивість можуть репрезентувати інші ознаки. Крім того, O. с. поділяються на якісні і кількісні, прямі (безпосередні) й опосередковані, прості й складні, унікальні (рідкісні), поодинокі (виражають окремі властивості) чи множинні (сукупнісні), що виражають спільні властивості багатьох, явищ або груп об’єктів. Вони, зрештою, можуть бути притаманними окремим явищам групи однаковою мірою або ж варіювати, набуваючи різних значень щодо окремих одиниць сукупності.

O. с. – важливе поняття в соціології, що поєднує у собі можливість онтологічного, гносеол., статист., ціннісно-нормативного та ін. тлумачення ознаки та властивостей, що стоїть за нею. Онтологічна інтерпретація цього поняття охоплює об’єктивні засади O. с., коли сама ознака ототожнюється з об’єктивним явищем, що виражає через себе певні властивості іншого явища. У цьому зв’язку ототожнюються одне з одним O. с., показник соціальний та емпіричний індикатор.

Гносеол. трактування O. с. пов’язане із виявленням можливостей формування соціального показника на грунті даної O. с. (або їх набору). Йдеться про те, що в соціол. дослідженні далеко не кожна ознака досліджуваного явища може виступати як об’єктивне підгрунтя його соціального показника чи показників. Для цього здійснюється відбір ознак з огляду на те, які з них найповніше виражають ті чи інші властивості досліджуваного об’єкта, а відтак якою мірою вони можуть стати змістовною основою показника, що будується за допомогою певних теорет. концепцій та нормативних оцінок цього об’єкта. Отже, гносеол. тлумачення O. с. перетворює її на соціальний показник як особливу досліди., пізнавальну конструкцію, що дає змогу соціологові порівняти свої теорет. уявлення про властивості досліджуваного об’єкта з їх емпіричними виразниками – ознаками, уточнити ці уявлення.

Нарешті, статист, інтерпретація поняття O. с. грунтується на розумінні ознаки як характеристики множини і пов’язується з тією обставиною, що соціологія вивчає переважно масові явища і, як і статистика, аналізує їх з допомогою виявлення різних сукупнісних ознак. У ракурсі такої інтерпретації O. с. вимірюється й приводиться до числової форми (індексу). При цьому враховується доступність ознаки для вимірювання, її значимість, вага в характеристиці досліджуваного явища, а на цій підставі – спроможність стати “елементом” індексу.. З’ясовуючи з допомогою статист, засобів інтенсивність вияву ознаки, що вивчається, дослідники мають змогу сформувати й уточнити свої уявлення про неї, а потім і про сам об’єкт.

Категорія О. с, належить до одного понятійного “гнізда”, що його утворюють такі категорії, як соціальна властивість, соціальний показник, емпіричний індикатор та ін.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Схожі записи:

  1. СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА – міждисциплінарне поняття, яке стало центральним для соціології, але так і не набуло заг. прийнятої інтерпретації. Його основні визначення – різні, а інколи й протилежні за змістом. У межах одних соціол. концептуалізацій С. с. трактують як дещо ідеальне, в інших – як “матеріальне”, доступне безпосередньому спостереженню. Уявлення про структуру як сукупність світоглядних і культурних бінарних опозицій має джерелом пізні праці Е. Дюркгейма і відтворено у дослідженнях К. Леві-Стросса, НаRead More...

  2. ЧУРИЛОВ Микола Миколайович Соціологія короткий енциклопедичний словник ЧУРИЛОВ Микола Миколайович (08.07.1947, м. Чернівці) – укр. соціолог, фахівець з теорії вибірк. методу й організації емпіричних досліджень, д-р соціол. наук (1992), засновник і президент компанії СОЦІС. Закінчив Чернівецький держ. ун-тет (1970). Після закінчення аспірантури Ін-ту філософії АН України працював у відділі соціології цього Ін-ту молодшим, ст. наук, співроб., зав. сектора (1979 – 1988). У 1988 – 1991 рр. – керівник Центрально-Українського відділення Всесоюзного центру вивчення громадської думки; 1991 – 1994Read More...

  3. ЕЛЕКТОРАЛЬНА ПОВЕДІНКА Соціологія короткий енциклопедичний словник ЕЛЕКТОРАЛЬНА ПОВЕДІНКА (від лат. elector – виборець) – сукупність дій, що виражають політ, орієнтації виборців щодо делегування їх повноважень представницьким органам влади, виявляється в участі або неучасті електорату (сукупності виборців) у голосуванні. Е. п. має специфічний зміст і показники прояву на всіх етапах процесу (кампанії) виборів, а саме: напередодні виборів у політ, акціях передвиборчої кампанії; в безпосередній участі, у виборах; у реалізації електоральної поведінки після виборів, що виявляється у стосунках виборцівRead More...

  4. КОРЕЛЯЦІЙНЕ ВІДНОШЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОРЕЛЯЦІЙНЕ ВІДНОШЕННЯ – міра кореляційного зв’язку між двома кількісними змінними. Інша назва – коефіцієнт eta. На відміну від коефіцієнта кореляції Пірсона г коефіцієнт eta не потребує припущення про лінійність зв’язку. Коефіцієнт eta є несиметричним показником, отже, для двох змінних X та Y можна (якщо це має сенс з т. з. задачі, що розв’язується) обчислювати eta (вплив змін Y на варіацію X) та etayx (вплив змін X на варіацію Y).Коефіцієнт eta змінюєтьсяRead More...

  5. ДЕМАГОГІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДЕМАГОГІЯ СОЦІАЛЬНА – засіб введення мас в оману нездійсненними обіцянками, популярними гаслами, навмисним, свідомим викривленням фактів, їх змісту. Як поняття і як феномен демагогія походить з адвокатської практики античних грецьк. риторів. Перемістившись з соціальних відносин у політ., Д. с. стала соціальним, політ, злом, проти якого енергійно виступав Платон. Д. с. залишилася в політиці сильним і небезпечним засобом маніпуляції масовою та індивідуальною свідомістю. Майстрами Д. часто виявляються ті держ., партійні, політ, діячі,Read More...

  6. СОЦІУМ МІСЬКИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІУМ МІСЬКИЙ – тип соціальності, що існує як штучно створена урбанізована терит.-поселенська спільність людей, котра зумовлена міським способом їх життя. Передбачає соціально-просторову форму організації життєдіяльності людських індивідів та їх груп, яка детермінується особливостями міста як специфічної поселенської структури. Протилежний соціуму сільському (див.). Історично виникає в результаті сусп. поділу праці, відокремлення від землеробства ремесла і торгівлі та зосередження останніх в етнічно-терит. визначених місцях. Розвивається разом із розвитком міст, посиленням міграційних процесів таRead More...

  7. ОБ’ЄКТИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ Соціологія короткий енциклопедичний словник ОБ’ЄКТИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ – це елементи вибірк. сукупності, що виступають як терит. спільності та організації, в яких у свою чергу конкретизуються одиниці спостереження. Одиницями спостереження наз. елементи сформованої вибірк. сукупності, які безпосередньо слугують джерелом інформації соціальної (див ). Як О. р., так і одиниці спостереження являють собою соціальні об’єкти, які мають характеристики, що є суттєвими для предмета конкретного дослідження. О. р. і одиниці спостереження можуть збігатися і мати відмінності. Саме за цієюRead More...

  8. ІНТЕРВ’Ю ГЛИБИННЕ Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНТЕРВ’Ю ГЛИБИННЕ – метод якісного аналізу інформації, що полягає в проведенні не стандартизованого інтерв’ю з певної проблеми. І. г. є одним із найпоширеніших методів одержання інформації в соціології та маркетингових дослідженнях про поведінку та ставлення людей до різних явищ як один з альтернативних методів поряд із стандартизованими та структурованими опитувальниками. Цей метод застосовується у тому разі, якщо люди не бажають або не мають змоги відповісти на запитання, тому що відповіді наRead More...

  9. ШАПОВАЛ Микита Юхимовичі Соціологія короткий енциклопедичний словник ШАПОВАЛ Микита Юхимовичі (07.06.1882 – 25.02.1932) – укр. учений, поліг, і громадський діяч, літератор, д-р соціології, проф. Нар. у слободі Сріблянка, Бахмутського пов. Катеринославської губ,, закінчив Новоглухівську лісову школу, служив офіцером, але за рев. діяльність звільнений з рос. армії, після чого певний час навчався на історико-філол. ф-ті Харківського ун-ту. Ш. – один з лідерів укр. партії соціалістів – революціонерів, міністр пошт і телеграфу в уряді В. Винниченка, міністр земельних справ вRead More...

  10. МАРКС Карл Соціологія короткий енциклопедичний словник МАРКС Карл (05.05.1818, Трір – 14.03.1883, Лондон) нім. економіст, філософ, соціолог і громадський діяч. Нар. у заможній єврейській родині, яка прийняла протестантизм. Здобув освіту в ун-тах Бонна і Берліна, де вивчав право і філософію. Примикав до гуртка “лівих гегельянців”, які прагнули поєднати ідеї Гегеля з соціаліст, вченнями. Виступав у пресі як публіцист ліворадикальної орієнтації. Разом з Ф. Енгельсом був одним із засновників і активних діячів європейського комуніст, руху. За свою публіцистичнуRead More...

  11. УКЛАД СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник УКЛАД СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ – цілісна система певного типу відносин між людьми в процесі сусп. матеріального в-ва, яка утворює його сусп. форму. Соціально-екон. лад того чи іншого суспільства може включати в себе як один, так і Кілька У. с.-е. В багатоукладному суспільстві один У. с.-е., як правило, є панівним, основним. Об’єднуючи і підпорядковуючи решту У. с.-е., він визначає характер соціально-екон. ладу суспільства загалом, а отже – істор. його тип. Панівний У. с.-е. вRead More...

  12. СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ – галузь соціології, яка вивчає закономірності, засоби, форми та методи цілеспрямованого впливу на соціальні відносини, структури і процеси суспільства (організації) з метою упорядкування, підтримки, збереження його оптимального функціонування, розвитку або зміни, переведення до іншого стану. Соціологія управління досліджує також природу управлінських відносин, з’ясовує насамперед соціальні цілі управління з т. з. їх відповідності інтересам тих, ким управляють. С. у. вивчає проблеми організації процесів управління, весь комплекс питань підбору, розстановки, навчання,Read More...

  13. СПОСІБ ЖИТТЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СПОСІБ ЖИТТЯ – система видів життєдіяльності суспільства, соціальних груп і особи, обумовлених соціально-екон. умовами їх діяльності. Поняття С. ж. було введено в марксист, літ. К. Марксом і Ф. Енгельсом, С. ж. відображає діяльну сферу людського буття. Він відрізняється від соціальних явищ, що мають іншу природу. Напр., рівень освіти, доход – це не діяльнісні, а статусні характеристики індивідів і соціальних груп, ціннісні орієнтації – характеристика їх свідомості. Особливості функціонування поняття “С. ж.”Read More...

  14. СТАРОСОЛЬСЬКИЙ Володимир Соціологія короткий енциклопедичний словник СТАРОСОЛЬСЬКИЙ Володимир (1878 – 1942) – укр. правник і соціолог. Викладав у Львівському ун-ті. В еміграції співробітничав в Укр. соціол. ін-ті, яким керував М. Грушевський, викладав в Укр. господарській академії в Подєбрадах і Укр. вільному ун-ті. Після повернення з еміграції до Львова, з приходом Червоної Армії, був заарештований і засуджений на 10 років. Соціол. інтереси вченого зосереджені навколо проблем нації, соціол. розуміння права і держави та ін. Він розглядав націю якRead More...

  15. КОНТРКУЛЬТУРА Соціологія короткий енциклопедичний словник КОНТРКУЛЬТУРА – субкультура, цінності та норми якої суперечать цінностям і нормам домінуючої культури....

  16. ПИЛНИЕНКО Валерій Євгенович Соціологія короткий енциклопедичний словник ПИЛНИЕНКО Валерій Євгенович (29.04.1957, с. Дібровне Городнянського р-ну Чернігівської обл.) – укр. соціолог. У 1982 р. закінчив філос. ф-т Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка. З 1998 р. – ст. наук, співроб. Д-р соціол. наук (1994). Працює зав. сектора Ін-ту соціології HAH України. Спеціаліст у галузі методології та методики соціол. досліджень, екон. соціології, соціальної психології. Автор понад 80 наук, публікацій. – Тв.: Організація. Праця. Ефективність. К., 1991; Верифікація соціальних прогнозівRead More...

  17. МІД Джордж Герберт Соціологія короткий енциклопедичний словник МІД Джордж Герберт (1863 – 1931) – амер. філософ, соціальний психолог, проф. Чикагського ун-ту, основоположник символ, інтеракціонізму (соціального біхевіоризму). Мало публікувався за життя. Як соціолог став відомим після посмертних видань курсів його лекцій, записаних і відредагованих студентами і колегами. Найбільш повний виклад концепції інтеракціонізму М. міститься в праці “Розум, Я і суспільство з точки зору соціального біхевіоризму” (1934). М. не вважав себе соціологом, оскільки займався проблемами філософії та психології. Досліджуючи феномениRead More...

  18. Підготовка емпіричних даних до обробки і аналізу Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА. МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Розділ 10. СТАТИСТИЧНА ОБРОБКА І АНАЛІЗ ЕМПІРИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ 10. 2. Підготовка емпіричних даних до обробки і аналізу Інформація (лат. Informatio – ознайомлення, роз’яснення, представлення, поняття) – відомості про щось (про оточуючий світ і процеси, що в ньому відбуваються), які можна зберігати, переробляти і передавати від одного суб’єкта спостереження до іншого, і які зменшують невизначеність у одержувача інформації.Read More...

  19. ГРУПА МАЛА Соціологія короткий енциклопедичний словник ГРУПА МАЛА – соціальна група, члени якої безпосередньо взаємодіють між собою. Кількісний склад Г. м. не перевищує кількох десятків чоловік. Сукупність Г. м., які функціонують у різних галузях життєдіяльності суспільства, визначає соціальне мікросередовище, що безпосередньо впливає на формування і розвиток особистості. Уперше до сист. дослідження Г. м. звернувся на поч. XX ст. амер соціолог Ч. Кулі. Подальші дослідження Г. м. розвивалися в межах впливових напрямів зх. соціології і соціальної психології (мікросоціологія,Read More...

  20. СОЦІОГРАМА Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОГРАМА – засіб зображення структури міжособистісних взаємин у малій соціальній групі. Звичайно застосовується для зображення даних, отриманих за допомогою соціометричного опитування (див. Соціометрія). С., що відображає відповіді всіх членів групи на соціометричне запитання, – це малюнок, на якому члени групи зображені точками, а їх вибори – стрілками, які направлені від того, хто обирає, до того, кого обрали. С. відповідає соціоматриця: на перехресті і-го рядка та і-го стовпчика вміщують і, якщо і-йRead More...

  21. КУЛЬТУРА ЕЛІТАРНА Соціологія короткий енциклопедичний словник КУЛЬТУРА ЕЛІТАРНА – сукупність артефактів, що належать до клас, взірців витончених мистецтв, музики, літератури, призначених для культурної еліти суспільства....

  22. БІЗНЕС – КЛАС Соціологія короткий енциклопедичний словник БІЗНЕС – КЛАС – соціальна група, що складається з суб’єктів виробничої, комерційної та фінансової діяльності, спрямованої на одержання прибутків; невід’ємна частина соціальної структури суспільства з ринковою економікою. Відмітною ознакою цієї групи є здатність її суб’єктів самостійно приймати г.-п. рішення і нести за них повну особисту відповідальність. Найповніше під це визначення підпадають суб’єкти підприємницької діяльності – власники та менеджери не\держ. підприємств, банків, бірж, а також не пов’язані з роботою за наймом люди,Read More...

  23. СУБКУЛЬТУРА Соціологія короткий енциклопедичний словник СУБКУЛЬТУРА (букв. – підкультура) – культура окремої соціальної спільноти(групи, класу, регіону, конфесії тощо), що чимось відрізняється від традиційної культури суспільства. Поняття С. виникло в англомовній соціології, ним позначали процеси, що відбуваються у кримінально орієнтованому молодіжному середовищі з протиправними нормами поведінки (У. Міллер та ін.). Пізніше, а саме з сер. 60-ж рр. XX ст., зміст даного поняття змінився, і до С. почали відносити увесь комплекс не лише молодіжних, а й ін. верствRead More...

  24. ПАТРУШЕВ Володимир Іванович Соціологія короткий енциклопедичний словник ПАТРУШЕВ Володимир Іванович (06,09,1938, м. Чернушка Пермської обл.) – укр. соціолог. Отримав вищу інженерно-техн. і гуманітарну освіту в Омську і Москві. Закінчив аспірантуру в Омському ін-ті інженерів транспорту і докторантуру в Рос. академії управління. Д-р соціол. наук, проф. Міжнар. академії інформатизації, перший віце-президент Академії соціальних технологій та місцевого самоврядування Міжнар. академії інформатизації. Очолював лабораторію соціол. досліджень Київського ін-ту політології і соціального управління. Нині – проф. Академії управління при Президентові Російської Федерації.Read More...

  25. Обробка і аналіз первинної інформації Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА. МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Розділ 10. СТАТИСТИЧНА ОБРОБКА І АНАЛІЗ ЕМПІРИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ 10.3. Обробка і аналіз первинної інформації Сутність обробки первинної інформації полягає в її узагальненні. Результати узагальнення називають соціологічною інформацією. Вибір методів обробки і аналізу інформації залежить від мети і завдань дослідження, а також від способів вимірювання показників, що використовуються. Вимірювання здійснюється за допомогою різних шкал, яким відповідають різні правилаRead More...

  26. ІММІГРАЦІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник ІММІГРАЦІЯ – процес виїзду громадян до іншої країни на постійне або довготривале проживання. Вибір переселенців обумовлюється здебільшого наявністю екон. і політ, можливостей – робочих місць, вільних або доступних земель, об’єктів освіти і професійної мобільності, сталих демокр. традицій і ін-тів, яких бракує на батьківщині. Приплив іммігрантів дає змогу країні – об’єкту переселення вирішувати проблеми освоєння територій, дефіциту певних професіональних категорій і робочої сили в цілому, зміцнити інтелектуальний потенціал. Серед країн, населення якихRead More...

  27. КОНЦЕПЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО СІТКОВОГО АНАЛІЗУ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОНЦЕПЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО СІТКОВОГО АНАЛІЗУ (С. с. а.) – сукупність різноманітних підходів у соціальних науках, які концентрують увагу на структурно-аналіт. інтерпретації соціальних явищ з т. з, їх зв’язків з іншими елементами соціальної системи, що утворюють сітки (сіті, мережі). Основи С. с. а, були закладені у працях таких соціологів та соціальних психологів, як Дж. Морено, Д. Картраит, Т. Ньюкомб, а також антропологів – Дж. Барнза, Е. Ботта, К. Мітчела. Нині у межах С.Read More...

  28. РІВЕНЬ ЖИТТЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник РІВЕНЬ ЖИТТЯ – поняття, що характеризує міру задоволення соціально-екон. та духовних потреб людей. Р. ж. виявляється у кількості та якості благ та послуг, що споживаються, починаючи від первинних вітальних потреб (у харчуванні, житлі, одязі, освіті, праці, відпочинку та ін.) і закінчуючи високими потребами, пов’язаними із задоволенням духовних, моральних та естетичних запитів. Кількісні та якісні показники, порівняння яких дає змогу диференціювати Р. ж. соціальних груп та прошарків, пов’язані з фізіол., соціально іRead More...

  29. СТАНДАРТНЕ ВІДХИЛЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СТАНДАРТНЕ ВІДХИЛЕННЯ – те ж саме, що середньоквадратичне відхилення. Див. Середньоквадратичне відхилення....

  30. ЗМІННА ЯКІСНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ЗМІННА ЯКІСНА – змінна, що виміряна за нормальною або порядковою шкалою. Див. Змінна, Вимірювання, Змінна дискретна та Змінна неперервна....

ОЗНАКА СОЦІАЛЬНА - Довідник з соціології

«
»