Патентне право

Патентне право – інститут цивільного права, що є складовою частиною розділу “Право інтелектуальної власності”. Право інтелектуальної власності поділяється на авторське право і патентне право. П. п. можна розглядати як з об’єктивного, так і з суб’єктивного боку. У значенні об’єктивному П. п. є сукупністю правових норм, які регулюють суспільні відносини, що складаються в процесі створення, використання і захисту об’єктів промислової власності (винаходів, корисних моделей, промислових зразків, знаків для товарів і послуг,

нових сортів рослин, нових порід тварин тощо). Отже, П. п. регулює й ті відносини, які складаються з приводу створення, використання та захисту об’єктів промислової власності, які захищаються свідоцтвом, а не патентом. Отже, П. п. регулює суспільні відносини в галузі науково-технічної діяльності. У суб’єктивному значенні П. п. є сукупністю прав, якими чинне законодавство наділяє того чи іншого суб’єкта у зв’язку із створенням, використанням та захистом будь-якого творчого результату науково-технічної діяльності. П. п. характеризується територіально-національним характером, тобто має чинність, а
отже, надає правовий захист об’єктам промислової власності лише в межах тієї держави, яка його прийняла і видала правоохоронний документ. Останнім часом почався активний процес так званої інтернаціоналізації цивільного права, тобто максимально можливе зближення національного цивільного права різних країн. Цей процес значною мірою зачепив і патентне право, оскільки ринкові відносини зумовлюють потребу мати екстериторіальний патент, що набагато спрощує охорону прав винахідників різних країн. Щоб тією чи іншою мірою спростити і полегшити охорону прав на об’єкти промислової власності однієї країни в іншій прийнято ряд міжнародних конвенцій. Великі компанії укладають міжнародні і внутрішні патентні угоди й пули. Патентні пули відрізняються від патентних угод тим, що учасники створюють спеціальну монопольну організацію (товариство, акціонерне товариство). Вони передають цій організації свої патенти і ліцензії, а одержаний прибуток (доход) ділять між собою. Результатом таких договорів є використання об’єктів промислової власності незалежно від того, в якій країні видано патенти на них. П. п. країн з розвинутою ринковою економікою проголошує об’єкти промислової власності товаром і, отже, надає патентовласнику право учиняти з ним будь-які цивільно-правові правочини. У багатьох країнах відповідно до національного патентного права об’єкти промислової власності проголошуються об’єктами права власності. П. п. інших країн надає патентовласнику виключне право на використання зазначених об’єктів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


Патентне право - Довідник з правознавства


Патентне право