Перехід дієприкметників у прикметники

Тема: Перехід дієприкметників у прикметники.

Мета: Пояснити умови й особливості переходу дієприкметників у прикметники; формувати вміння розрізняти дієприкметники й прикметники дієприкметникового походження; виховувати цікавість і повагу до фольклору як вияву народної спостережливості й мудрості; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: Роздавальний матеріал, підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

* Робота біля дошки.Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.

Від поданих дієслів утворити активні дієприкметники. Пояснити вживання голосного в суфіксах.

Теперішнього часу. Виконують, зростають, дрижать, організовують, лежати, розквітнути, жевріти.

Минулого часу. Пожовкнути, почорніти, просвітліти, змокріти.

Від поданих дієслів утворити пасивні дієприкметники. Два з них увести до самостійно складених речень (усно)

Створити, загоїти, побудувати, сформулювати, закрити, почати, мити, перетерти.

Картка 3

Відредагувати речення.

Відповідь учня була не просто вражаюча, вона була незабутня. Можна тільки пожаліти забувшого квиток подорожуючого. Змагаючийся спортсмен не має права втрачати самовладання. Сусіди приходили подивитися на мале кошеня, спіймавше стару мишу. У прощавшогося хлопця був розгубившийся вигляд.

* Робота біля дошки.Записати речення, вказати дієприкметники активні й пасивні. Розповісти, що є підставою для такого поділу. За допомогою яких суфіксів утворюються дієприкметники? Виділити ці суфікси.

І. Дзвінки трамваїв, гомін паровозів зливаються в одну тремтячу ноту. (Леся Українка.) Куди, машино, так біжиш в вечірній сині посивілій? (П. Тичина.) Вітрило літа відпливає і тане танучим крилом. Гай вдалині видніє згорбленим силуетом. (Є. Гуцало.) Чіпляється листя опале, важніє земля на ногах. (В. Сосюра.) Пожовклий змішався з дощем листопад. (Л. Первомайський.) Клониться дерево, плодом обтяжене. (І. Франко.)

ІІ. На клуні стовбичив промоклий бусол. (Л. Костенко.) Уже весняна, всезціляюча злива у грозах обмила вітчизну мою. (Л. Первомайський.) Натомлені й пожовклі, як діди, лежать сніги з закритими очима. (Д. Павличко.) Круки аж чорніли на вітах, присипаних снігом. (М. Старицький.) Лежать віки, покриті пилом. (М. Рильський.)

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

* Прочитати. Визначити, якими частинами мови (чи особливими формами частин мови) є виділені слова. Свою думку обгрунтувати.

Лежачий плуг ржавіє, ледачий чоловік хворіє. Б’ють не лежачого, а ледачого. На лежачу березу кози скачуть. Лежачого хліба ніде нема. У стоячій воді риба не така смачна. Цей з-під стоячого підошву випоре. Натомлені роки врівноважать серце. Натомлені працею руки звикли до горя й до муки. Рушник, матір’ю дарований, – то шлях життя вторований. Дарований оцет солодший за купований мед. Дароване миліше за куповане.

Народна творчість.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

І V. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником.Виконання вправи 91 (І, ІІ).Опрацювання теоретичного матеріалу (п.7, с. 35-36).

V. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Прочитати речення. Визначити, якими частинами мови (або особливими формами частин мови) є виділені слова. Свою думку обгрунтувати.

І. Чужий розум – то вода, кимось наношена. Чужий розум – як наношена вода. Прожитого тобою часу не вернеш, як пролитого молока. Прожитого не вернеш, як пролитого. Досвід приходить до чоловіка працюючого. Працюючий діло знає, а лінивий – дні рахує.

Народна творчість.

ІІ. Квітко осінняя, бита сльотою, чом так тяжкий мені жаль за тобою? (І. Франко.) Ой, коней копита й підковами бита тривожна дорога у темних полях! (Л. Первомайський.) Ой полем, полем Килиїмським, та шляхом битим ординським, ой там гуляв козак Голота. (Нар. творч.)

* Попереджувальний диктант. Пояснити, якими частинами мови є виділені слова. З’ясувати синтаксичну роль цих слів.

І. І печену рибу їв би. І я вчений на хліб печений. Сирого не їм, печеного не хочу, вареного не можу. Де дві кухарки, там бощ не солений. Свій борщ несолений ліпше чужої смаженини. З солоногосала не велика слава, хіба лосощі. Біда тому нежонатому, як горшкові щербатому.

Народна творчість.

ІІ. Так хочеться, щоб пісня задзвеніла, як зварена майстрами гарна сталь. (Д. Луценко.)Соняшничиння на ріллі деінде, як руки потопаючих, маячить. (І. Доценко.) В цім щасті за все пережитевідплата. (Л. Первомайський.) Поранених німців у нашім шпиталі вона перев’язує. З туги й печалі болять милосердній ці люди чужі. (П. Воронько.) Поранений лежить в снопах, волошками пропах. (Д. Луценко.) Холонуть пиріжки напечені. (А. Малишко.)

* Прочитати. З-поміж виділених слів вказати дієприкметники та прикметники дієслівного походження. Вказати дієприкметники, що перейшли в іменники.

І. Не зрадить слово тільки те, якому ти дав співаючу, сміливу душу. (Д. Павличко.) З колиски намспівучі соки вмивали серце і чоло. (М. Стельмах.) Аж до цехів Запоріжсталі прийшли квітуючі сади. (М. Нагнибіда.) Уже нема квітучої долини, лиш чорний ієрогліф бадилини. (Л. Костенко.) Друзі, розкриємо книги, що кожен із нас полюбив їх, як сонця палаючий вир! (П. Усенко.) І жах мене пройняв під цим палючим сонцем. (І. Франко.) Прийди в мій сад, як з сонцем стане прощатись гаснуча земля. (Олександр Олесь.) Цей чоловік здивовано відчув, що смерть свистюча впала не на нього. (М. Бажан.) І вже я сам, немов бджола летюча, обмазаний у кольори життя. (А. Малишко.) Плакучі верби не могли журитися, такі були у іволг голоси! (Л. Костенко.) В поля з пахучої долоні червінці осінь просіва. (В. Сосюра.)

ІІ. Скрипуче дерево стоїть, а здорове вже лежить. Скриплячі двері довго висять. Сплячий пес не вкусить зайця. На пекучу кропиву і мороз тріскучий. Хмара летюча, а дощ біжучий. Не заздри бджолі, бо її мед кусючий. Збивали спіле, упало зелене. Кинув своє смажене й побіг за чужою редькою.

Народна творчість.

* Пояснити значення поданих фразеологізмів. Два-три з них увести до самостійно складених речень (усно). Якими частинами мови (особливими формами) є виділені слова? Які з фразеологізмів є калькованими з російської мови? З чого можна зробити такий висновок?

Відкраяна (відрізана) скиба. Грати з відкритими картами. Голос волаючого в пустелі. Сплячакрасуня. Не в тім’я битий. Ходячі мощі (Ходяча енциклопедія). Правлячі кола. Заяложений (утертий)вислів. Крила підрізані (приборкані). Добрими намірами пекло вимощене. Йти протоптаною (второваною) стежкою. Ломитися у відчинені двері. Його пісня вже скінчена. Стара пісня, та по-новомуспівана. Карфаген має бути зруйнований.

Зі словника.

Словник. Калька – слово або вислів, утворені за зразком будови відповідного за значенням слова чи вислову іншої мови. Наприклад: правлячі (замість панівні) кола; голос волаючого (від давньослов’янського вопиющего, замість самотнього) в пустелі.

*Творча робота. Подані народні порівняння ввести до самостійно складених речень (усно). Вказати в них дієприкметники та прикметники дієприкметникового походження.

Гарна, як намальована. Бридка, як обскубана гуска. Стоїть, як засватана. Мовчить, як у воду опущений. Зайнятий, як робоча бджола. Чистий, як вибраний рис. Стрункий, наче молотком вирівняний. На обидві ноги кований. Як м


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Перехід дієприкметників у прикметники