ПЕРВИННІ І ВТОРИННІ ПРИЙМЕННИКИ – ПРИЙМЕННИК

ПРИЙМЕННИК

3. ПЕРВИННІ І ВТОРИННІ ПРИЙМЕННИКИ

За походженням прийменники неоднорідні і поділяються на первинні, або непохідні, та вторинні, або похідні. Донедавна первинними вважалися непохідні від інших слів прийменники, а вторинними – похідні від повнозначних слів. Точно поділити прийменники за цим критерієм не можна, тому що їх етимологічні і синхронічні характеристики не завжди збігаються. Так, деякі з них, зокрема крім, крізь, ради, завдяки та ін., деетимологізувалися, тобто в сучасній мові зникли слова, від яких вони утворилися,

внаслідок чого стали сприйматися як непохідні. На думку окремих учених, навіть власне – непохідні прийменники типу в, на, з та ін. утворилися з повнозначних слів. У зв’язку з цим поділ прийменників на первинні і вторинні пропонується здійснювати з синхронічного погляду: ті прийменники, що не мають у сучасній мові співвідносних повнозначних слів і виступають у позиції та з семантикою прийменника, слід віднести до первинних, а ті, що мають співвідносні омонімічні повнозначні слова,- до вторинних.
Крім основної диференційної ознаки – відсутності співвідносності з повнозначним словом, первинні прийменники мають й інші відмінні ознаки, зокрема: 1) односкладовість, одноморфемність (двоскладовість зумовлюється здебільшого фонетичними варіаціями основного варіанта, пор. над – наді, надо; під – піді, підо), кореляції з префіксами; 2) широка полісемія та більша значеннєва абстрактність порівняно з вторинними прийменниками; 3) більша відповідність в окремих позиціях значень прийменника й відмінка.

Група первинних прийменників налічує близько 80 одиниць. її ядро становлять прийменники, не співвідносні ні з семантичного, ні з формального погляду з будь-якими частинами мови (діахронічно-первинні): без, біля, в(у), від (од), для, до, з, за, к (рідковживаний), коло, крізь, крім, між (межи), на, над, о (об), окрім, перед, під, по, при, про, ради, серед, через, а також повз, проз, утворені внаслідок зрощення прийменників по, про із застарілим прийменником уз (вз). До групи первинних належать і ті, що утворилися поєднанням двох або трьох первинних з генетичного боку, але нерозкладних у граматичній системі української мови без втрати їх семантико – граматичної функції прийменників: задля, заради, з-за, з-межи (з-між), з-над, з-перед, з-під, з-поза, з-поміж (з-помежи), з-понад, з-поперед, з-попід, з-посеред, з-проміж, насеред, побіля, поза, поміж (помежи), понад, поперед, попід, посеред, проміж, а також злиттям займенника що з прийменником до: щодо. Напр.: “Без доброзичливості, без співпраці і взаєморозуміння немає у народів перспективи вижити” (журн.); “Кожна людина, звичайно, має власне біополе та біоенергетику… Але, крім них, існує ще й тепло доброзичливості, співчуття, те своєрідне психологічне тепло, котре завжди чинить позитивний вплив, є запорукою правильного розвитку дитини й дорослого” (журн.); “Шлях до високого добробуту – не через високі ціни, а через раціональне господарювання” (з газ.); “У астрономів свої радощі: вигляд зірки без “прикрас” і перешкод, який вихоплює харківська установка з-посеред багатьох тисяч неясних знімків, дарує їм відчуття першовідкривачів і першопрохідців” (журн.); “Молодий ранок вихоплювався з-поза виднокруг а і легенько здирав із небосклону темну опону ночі” (Б. Ленкий).

Вторинні прийменники в сучасній українській мові співвідносяться з аналітичними та морфологізованими прислівниками. З формального погляду вони неоднорідні й об’єднуються в кілька груп:

1) прийменники, співвідносні з морфологізованими прислівниками: близько, вглиб, вдовою, вздовж, вище, відносно, внаслідок, вподовж, впоперек, впродовж, всередині, вслід, всупереч, довкола (довкіл), довкруг (довкруги), збоку, зверх, зверху, ззаду, з-позад, зсередини, кругом, ліворуч, мимо, навздогін (наздогін), навколо (навкіл), навкруг (навкруги), навперейми, навпроти, навстріч, назад, назустріч, наперед, напередодні, наперекір, напереріз, наприкінці, напроти, недалеко, неподалік, нижче, обабіч, обіруч, обік, обіч, оддалік (віддалік), округ (округи), опісля, опріч, осторонь, пізніше (пізніш), після, поблизу, поверх, повздовж, повище, подовж, позад, позаду, поздовж, понижче, поодаль, попереду, поперек, поруч, поряд, посередині, праворуч, проти, раніше (раніш), спереду, стосовно, супроти, напр.: “Палаючі крокви рухнули під одностайним натиском, стріливши догори ясними іскрами, а зсередини стодоли вихопилось раптом полум’я й загоготіло” (М. Коцюбинський); “…спільним для регіональних варіантів Масниці був перехід від м’ясної до молочної їжі. Починаючи з 1 березня впродовж тижня щодня готували вареники з сиром, пекли пиріжки, млинці…” (жури.); “Наприкінці осені кущі барбарису стають суціль червоними від паленіючих грон” (журн.); “Климко дивився на сонце, що саме заходило супроти куреня червоно-сумне і велике” (Гр. Тютюнник);

2) прийменники, співвідносні з адвербіалізованими безприйменниковими відмінковими субстантивними формами: кінець, коштом, край, круг, протягом, ціною, шляхом, напр.: “Отак живе собі село мало не споконвіку, притулившись десь попід горою край тихої затоки, працює, плодиться, кохає, оре, сіє, годує хлібом світ, співає, сміється, плаче, помирає – тихо, немовби в озері” (О. Довженко); “Мов пущене ядро з гармати, земля круг сонця творить цикл” (П. Тичина); “Дарунок згоди ліпший за здобуток, що на війні ціною крові взято” (Леся Українка);

3) прийменники, співвідносні з аналітичними прислівниками (прийменниково-відмінковими формами): в ім’я, в інтересах за винятком, за (з) допомогою, за посередництвом, за рахунок, з боку, з метою, з нагоди, з приводу, на випадок, на (у) знак, на користь, на підставі, на предмет, на (у) противагу, на (у) честь, на чолі, під час, по лінії, у бік, у дусі, у міру, у напрямі, у напрямку, у плані, у справах, у справі, у ході, через посередництво, напр.: “Корінь роду. Він – у вшануванні подвигу в ім’я свободи й незалежності отчого краю” (журн.); “Вчені створили метод обробки зображень, з допомогою якого одержують немовби влиті лики зірок та планет, відбиті на плівках і фотографіях” (журн.); “У ході боротьби з цією “головною небезпекою” , пошуках “націоналістичної контрреволюції” загинуло багато діячів української культури, найкращих інтелектуальних сил України, які були носіями її справжнього духовного відродження, розквіту…” (Маршрутами історії); “Хай важка дорога; Хай похмурі днини,- Все зроби, що мога, На користь країни” (П. Грабовський);

4) прийменники, співвідносні з адвербіалізованими віддієслівними формами: виключаючи, включаючи, зважаючи на, незважаючи на, напр.: “Духовне життя перших цивілізацій в усіх його виявах – від культів до наукових шукань – базувалося не на технологіях матеріального виробництва (вони були примітивні, як і всі виробничі технології кам’яного та бронзового віків), а… на існуванні якогось світового інформаційного поля, котре містило й переносило інформацію про фізичні об’єкти і котре відзначалося певними топологічними і метричними властивостями… які могли народжувати космологографічний ефект. Мова – про можливість за допомогою інформаційного поля створювати на величезних відстанях явища у вигляді об’ємних зображень (образів) фізичних об’єктів, включаючи інопланетян” (журн.); “Тут понад усе дбають про долю вітчизняної науки, престиж диплома. Тому й намагаються дібрати талановиту молодь, незважаючи на її фінансові можливості” (Маршрутами історії);

5) прийменники, утворені з морфологізованих або аналітичних прислівникових форм і первинних прийменників: близько від, виходячи з, відповідно до, далеко від, залежно від, збоку від, ліворуч від, на відміну від, недалеко від, незалежно від, неподалік від, обіруч від, оддалік (віддалік) від, осторонь від, подібно до, порівняно до, починаючи від, починаючи з, праворуч від, стосовно до, у напрямі до, у напрямку до, вслід за, згідно з, навздогін за, врівні з, нарівні з, на чолі з, одночасно з, паралельно з, побіч з, порівняно з, поруч з, поряд з, разом з, слідом за, у зв’язку з, у розріз з, з огляду на, у відповідь на, напр.: “Досліди показали, що кількість квіткових бруньок змінюється залежно від природно-сортових особливостей, умов живлення та довжини пагонів” (журн.); “Вуличка до діда вузенька, занесена снігом врівні з тинами” (Гр. Тютюнник); “Тут на відміну від Біблії, де головною ідеєю є торжество вищої справедливості – покарання нечесного багатства й винагорода бідної добропорядності, наголос робиться на викритті невірного, нечесного життя багача, глухого до потреб бідних” (журн.); “Сьогодні народнопоетична творчість… розвивається паралельно з художньою літературою” (журн.).

Усі групи вторинних прийменників, за винятком віддієслівних, виявляють виразну тенденцію до поповнення новотворами. Вторинні прийменники кожної групи розрізняються ступенем входження у прийменникову систему сучасної української літературної мови. Одні з них повністю набули системних ознак прийменників, інші перебувають тільки на стадії формування прийменника.




ПЕРВИННІ І ВТОРИННІ ПРИЙМЕННИКИ – ПРИЙМЕННИК