ПЕСИМІЗМ

Культурологічний словник

ПЕСИМІЗМ (від лат. pessimus – найгірший) – світовідчуття, пройняте зневірою в майбутньому, настроєм безнадії. Протилежне – оптимізм. Виникає внаслідок тривалого переживання безперспективності дальшого розвитку, марності зусиль особи. П. – емоційно-світоглядний вияв самопаралічу діяльності: розладу цілепокладення і цілереалізації, послаблення мотиваційного потенціалу людської активності, байдужіння до її змісту і результатів. Психологічно П. виявляється у пізнавально-практичній безпорадності, емоційній безбарвності, хронічному очікуванні гіршого, інколи – у втраті волі до життя. П. як незадовільний для суб’єкта прогноз майбутнього охоплює оціночний континуум від скепсису до відчаю. Шляхи подолання П.: міцне оволодіння практичним і теоретичним інструментарієм соціальної діяльності, формування антистресової стійкості й активного, життєрадісного світовідношення, впевненості у власних силах і можливостях, послідовна реалізація принципу рольової перспективи в педагогічній і соціальній практиці.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ПЕСИМІЗМ - Культурологічний словник


ПЕСИМІЗМ