Predmety


Письмовий переказ із творчим завданням

Уроки № 58, 59

ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

Тема. Письмовий переказ із творчим завданням

Мета: удосконалювати тексто-творчі уміння та навички учнів, розвивати мислення, навчати висловлювати власне розуміння порушеної в тексті проблеми.

Обладнання: текст для переказу.

ХІД УРОКУ

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

II. Підготовка до роботи над переказом.

V Читання тексту вчителем або учнями.

V З’ясування значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.

V Визначення теми та головної думки тексту.

V Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.

V Самостійне складання плану прослуханого тексту. Обмірковування творчого завдання та внесення відповідних пунктів до плану.

V Повторне читання вчителем тексту.

III. Самостійна робота учнів над переказом.

IV. Підведення підсумків уроку.

V. Домашнє завдання.

Завершити роботу над переказом.

АКТОР

У травні 1934 року Київ відзначав сімдесятип’ятирічний ювілей Панаса Саксаганського. У душу всім присутнім назавжди запали прощальні слова актора, сповнені радістю й тихим смутком:

– Сьогодні згадав я один епізод із грецької історії. Діти громадянина Діодора на ігрищах посіли перші місця. Посадили на свої могутні плечі старого батька й понесли майданом, а громадяни аплодували й кричали йому: “Умри, Діодоре, бо більшого щастя в житті ти не зазнаєш!” І Діодор помер.

Подібне відбувається й зі мною. Сьогодні й я оточений талановитою театральною молоддю, вона бере участь зі мною у виставах. Подумки я заглядаю у далечінь, і там на обрії бачу вкриті запашними квітами зелені луки, там половіє жито й колоситься пшениця… І хоч не мені пройти першу ручку по цих ланах широкополих, не хочу я помирати. Я хочу жити й радіти разом із усіма вами…

У цей вечір на сцені Київського оперного театру ставили “Наталку Полтавку”. Панас Карпович виконував роль Возного у першому акті, а в другому… в цій ролі вийшов на кін славетний Амвросій Бучма.

Треба було бути Панасом Саксаганським, щоб отак – привселюдно й урочисто – передати естафету молодшому талановитому акторові. І треба було бути Амвросієм Бучмою, щоб не побоятися вийти на сцену після геніального артиста.

Різні ролі виконував Бучма в театрі. Це і роль Пузиря в комедії “Хазяїн”, і Миколи Задорожного в “Украденому щасті”, і багато ролей сучасників. Чимало ролей випало йому зіграти в кіно: роль Тараса Шевченка, роль матроса і роль шахтаря, роль солдата і роль партизана.

Праця актора на знімальному майданчику дуже не схожа на роботу театрального актора. У театрі роль виконується великими монолітними сценами, у кіно ж навіть маленьку роль розбивають на безліч кадрів. Сьогодні знімуть один-два, завтра взагалі продовжать знімати “не з того кінця”, бо так зручніше або дешевше. Як же акторові зберегти в собі відчуття ролі, пронести його через увесь фільм?

Бучма розповідав, що його виручала “музична пам’ять”. Уявивши собі внутрішній стан героя, перейнявшись його долею, актор пов’язував її з музикою Бетховена, Моцарта, Шопена… Перш ніж приступити до зйомок наступного епізоду, він пригадував музику, пов’язану в його пам’яті з кадром попереднім. Так поновлювався душевний стан героя, ритм його долі.

У фільмі Олександра Довженка “Арсенал” Бучма виконав роль отруєного газами німецького солдата. Менше хвилини триває на екрані цей епізод. Та якої вражаючої сили набула екранна мить, у яку вкладено майстерність двох таких велетнів, як Бучма і Довженко!

За кілька секунд екранного часу розгортається картина цілого людського життя. Вже немолодий чоловік у великих окулярах і з короткими вусиками “під кайзера” відчуває запах “звеселяючого” газу. На його обличчі – подив, який змінюється легким сміхом, що поступово переростає у нестримний конвульсивний регіт. Гвинтівка падає з рук, з нестямно закинутої голови злітає каска. Сторопілий, солдат бачить навколо трупи, бачить хмари газу, що його огортають. Його безумний регіт – це трагічний сміх над власного долею, долею людини, яку ошукали й послали на смерть… Очі скляніють. У них застигає відчай і жах.

У долі Амвросія Бучми не було ролей великих і ролей малих. Були ролі, чудово виконані геніальним актором. (485 слів)

(За Ю. Косачем)

V Пояснити значення висловів пройти першу ручку, передати естафету.

V Дібрати синоніми до слів кін, епізод, монолітний, конвульсивний, ошукати, сторопілий.

V Скласти план.

Орієнтовний план

I. Ювілей видатного майстра сцени.

1. “Пригадався епізод із грецької історії”.

2. Майстер передав естафету.

II. Ролі Амвросія Бучми.

III. Робота на знімальному майданчику.

1. Як зберегти відчуття ролі?

2. Виручала “музична пам’ять”.

IV. Епізодична роль у Довженковому фільмі.

V. У нього не було великих і малих ролей.

V На дошці записати громадянин Діодор; екранна мить.

V Написати докладний переказ, доповнивши його розповіддю про улюбленого драматичного актора (актрису) та роздумами щодо значення театру в житті народу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Письмовий переказ із творчим завданням - Плани-конспекти уроків по українській мові