Планування інновацій

ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Тема 3. Управління інноваційної діяльністю підприємства

3.2. Планування інновацій

Планування є однією з основних складових системи управління інноваційною діяльністю підприємства. Як елемент системи інноваційного менеджменту планування являє собою відносно самостійну підсистему, яка охоплює сукупність спеціальних інструментів, правил, структурних органів, інформаційних потоків і процесів, спрямованих на підготовку і виконання планів.

Планування інновацій – це система розрахунків, направлена

на вибір і обгрунтування цілей інноваційного розвитку підприємства та підготовку рішень, необхідних для їх безумовного досягнення.

Планування інновацій на підприємстві має ряд принципів, які встановлюють загальні правила проектування та ефективного функціонування цієї підсистеми в інноваційній діяльності:

1) Єдність науково-технічних, соціальних та економічних завдань розвитку – планування інновацій на підприємстві повинно бути направлене на забезпечення єдності і гармонії в науково-технічному,

виробничому, економічному та соціальному розвитку;

2) Наукове обгрунтування та оптимальність рішень – планування повинне базуватися на основі законів і тенденцій науково-технічного та економічного розвитку, враховувати об’єктивні умови та риси конкретного підприємства;

3) Домінування стратегічних аспектів комплексності, гнучкості та еластичності – цей принцип випливає з довгострокового характеру результатів, тривалого циклу здійснення інновацій та їх значення для забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Комплексність планування інновацій означає системну пов’язаність всіх розроблюваних на підприємстві планів, так як система планування інновацій включає підготовку різноманітних по цільовій направленості, рівню розробки і змісту планів. Принцип гнучкості та еластичності планування інновацій означає необхідність динамічної зміни планів у випадку відхилень у ході роботи або зміни зовнішніх та внутрішніх факторів.

4) Бюджетна збалансованість – реалізується складанням в усіх сферах і на всіх рівнях підприємства матеріальних, трудових, фінансових та інших видів балансів.

5) Неперервність планування – цей принцип реалізується через послідовність і взаємозв’язок планів різної довготривалості та здійснення планових розрахунків з урахуванням змін умов і відхилень, що виникають.

Система планування інновацій на підприємствах включає комплекс різноманітних планів, направлених на здійснення основних функцій і завдань планування та взаємодіючих один з одним.

Види планів розрізняють:

– За цілями – довгострокове (більше 5 років), середньострокове (1-5 років), короткострокове (до 1 року).

– За рівнем планування – організація в цілому, підрозділ, проект, окремий виконавець.

– За предметом планування – НДДКР, виробництво, збут, постачання та ін.

– За цільовою орієнтацією – стратегічне, оперативне.

За визначенням Ф. Котлера, стратегічне планування – це управлінський процес створення і підтримки стратегічної відповідності між цілями фірми, її потенціальними можливостями і шансами у сфері маркетингу. Стратегічне планування можна розглядати як систему дій і рішень, що приймаються на верхньому ієрархічному рівні управління з метою розробки стратегічного плану на певну перспективу, який містить конкретні кроки з реалізації стратегічних цілей і завдань організації. Процес стратегічного планування спирається на результати виконання попередніх стадій інноваційного менеджменту – аналізу та прогнозування інноваційного розвитку підприємства, при цьому проводяться глибокі маркетингові дослідження, масштабні прогнозні розробки, оцінка сильних та слабких сторін організації, ризиків та факторів успіху.

Оперативне планування інновацій має за мету пошук і погодження найбільш ефективних шляхів та засобів прийнятої стратегії розвитку інноваційних підприємств. Воно передбачає формування продуктово – тематичного портфелю підприємства, розробку календарних планів, складання бізнес-планів по окремих проектах, виконання розрахунків необхідних ресурсів та визначення джерел їх покриття. Оперативне планування інновацій має за мету реалізацію потенціалу організації у формі досягнутого прибутку, доходів, об’ємів реалізації тощо.

Наукові дослідження і розробки, як і план розвитку, перебувають під впливом як стратегічного, так і оперативного управління. Будь-яка господарська одиниця фірми може використовувати результати досліджень і розробок з метою вдосконалення своїх продуктів, розробки нових ідей згідно з поточним виробництвом. З іншого боку, упровадження інновацій на основі стратегічного плану виводить організацію в зовсім нову сферу бізнесу. План інновацій містить перелік і характеристику нововведень, які плануються до впровадження на підприємстві, і охоплює такі заходи:

– Створення, освоєння нових продуктів або модифікація, підвищення якості існуючих видів продукції і послуг.

– Упровадження прогресивних технологій, комп’ютеризація, комплексна автоматизація виробництва.

– Удосконалення організації виробництва, праці й управління.

– Науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки.

План інновацій також відображає рівень технічного розвитку виробництва, зокрема: стан засобів виробництва; рівень прогресивності технологій, що застосовуються; якісні та структурні зміни “портфеля” продукції (наприклад, питома вага нової продукції); матеріаломісткість виробництва; продуктивність праці.




Планування інновацій