Планування уроків мови та підготовка до них

3.6. Планування уроків мови та підготовка до них

Технології проведення сучасного уроку передує підготовка до нього. Як підготувати сучасний урок, щоб він відповідав тим вимогам, що ставляться до нього? Відповідь на це питання криється в сутності самого уроку і вимог до нього.

Важливу роль в ефективному проведенні кожного уроку відіграє планування роботи, що здійснюється з двох причин: по-перше, для організації рівномірної роботи, по-друге, для бачення перспективи в навчанні мови.

Залежно від компонентів навчального процесу виділяють

три види навчальних планів: календарний, тематичний і план-конспект уроку.

Календарний план є переліком програмних тем, розподілених за тижнями навчального року. Учитель таким чином одержує чіткий орієнтир, як планомірно і послідовно реалізувати цілі навчання мови, визначені конкретно для кожного класу.

При складанні календарного плану необхідно врахувати такі чинники: співвідношення змістових ліній програми, систему роботи з розвитку зв’язного мовлення, контрольно-корекційну роботу,

тривалість шкільних канікул та ін.

Для удосконалення календарного планування автори програм видають спеціальні посібники для вчителів, що значно полегшує реалізацію шкільної програми.

Тематичний план розробляється на кожну тему окремо, розподіляючи час між окремими питаннями теми.

При цьому враховується наявність тем, пов’язаних із формуванням умінь і навичок, на які варто відвести не менше двох уроків. Так, тема “Звуки мови” вимагає не тільки актуалізації і поглиблення знань про звукову систему української мови, але й умінь аналізувати звуки у мовленнєвому потоці. Отже, на вивчення цієї теми слід виділити не менше двох уроків.

Вивчення тієї чи іншої теми супроводжується контольно-корекційною роботою: написанням контрольних робіт, аналізом помилок, допущених учнями, тому в тематичному плані повинні бути виділенні години на контрольну роботу та її аналіз (їх кількість по класах і семестрах регламентована в Додатку “Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11 класів з української мови”).

У сучасній школі практикується поєднання двох видів планування. Тому складається календарно-тематичний план. На його основі планується щоденна робота вчителя – складається поурочний план, що найчастіше розгортається в конспект уроку. Цей вид планування служить учителеві керівництвом до організації навчально-виховної діяльності як своєї, так і школярів.

 Планування уроків мови та підготовка до них

Плап-конспект відображає тип уроку, усі його етапи і потребує спеціальної підготовки. У ньому обов’язковими є такі елементи: тема, мета (триєдина), елементи повторення (актуалізація опорних знань або засвоєння на уроці), засоби навчання, послідовність роботи вчителя, підсумки уроку, домашнє завдання.

Тема уроку являє собою формулювання частини програми або відповідного параграфа підручника. Темою уроку може бути спеціально сформоване уміння, контрольна робота, її аналіз (робота над помилками).

Мета уроку складається з трьох компонентів – навчальна (дидактична), розвивальна і виховна. Цілі уроку співвідносяться з темою і тим дидактичним матеріалом, що використовується вчителем.

Якщо вивчається новий матеріал, то формуються конкретні пізнавальні і розвивальні цілі. Наприклад, при вивченні теми “Типи відмін іменників” ставляться такі цілі: ознайомлення учнів із системою словозміни іменників, принципами поділу на відміни і групи та формування умінь визначати відміни іменників, аналізувати визначальні особливості іменників тієї чи іншої відміни в тексті. Таким чином, пізнавальна діяльність учнів забезпечується органічним взаємозв’язком навчальної (дидактичної) мети і розвивальної (практичної), що забезпечує формування мовних і мовленнєвих умінь і навичок учнів. Відтак перші два компоненти мети визначають

Зв’язок теорії з практикою, реалізують практичну спрямованість у навчанні мови.

Виховна мета уроку має ширші і більш загальні завдання – розвиток мовної особистості учня, його духовне зростання. Ця мета забезпечується насамперед використанням на уроці дидактичного матеріалу (текстами), який разом з тим впливає на досягнення загальнопредметних цілей – виховання учнів, розвиток логічного і критичного мислення, формування умінь самостійно поповнювати свої знання й удосконалювати мовленнєві уміння.

Повторення – важливий елемент уроку. Повторення, як правило, містить дві групи матеріалу – суміжний з новою темою (опорні знання) і мовленнєвий та правописний.

Сучасний урок – це насамперед урок співпраці учителя з учнями, урок, на якому вчитель уміло використовує можливості учня для формування його як мовної особистості, здатної до активного розумового розвитку, до мовленнєвої діяльності в усіх її видах, до самовдосконалення духовних і моральних якостей.

Сутність уроку мови розкривається в комплексі вимог, які можна об’єднати в кілька груп: дидактичні, психологічні, технічні та гігієнічні.

Дидактичні вимоги до сучасного уроку: визначення оптимального змісту уроку відповідно до вимог шкільної програми, врахуванням підготовки учнів; чіткіше формулювання цілей уроку з урахуванням розвивальних і виховних завдань; визначення місця уроку в загальній системі (модулі); вибір найбільш раціональних методів, прийомів і засобів навчання, що забезпечують пізнавальну активність і творчий розвиток учнів, поєднання колективної та індивідуальної роботи і максимальний саморозвиток учнів.

Психологічні вимоги до уроку, мотивація навчальної діяльності учнів, створення ділової атмосфери на уроці з урахуванням психологічних особливостей учнів; цільова настанова учнів на різні форми мовленнєвої діяльності, забезпечення доброзичливих, паритетних стосунків між учителем і учнями; забезпечення розвивального навчання на основі чіткої організації пізнавальної і творчої діяльності учнів; виховання в учнів позитивного ставлення до мови та її вивчення; поєднання індивідуальної, групової, попарної і фронтальної форм роботи на уроці.

Вимоги до техніки проведення уроку (технічні): урок повинен бути емоційним і викликати в учнів інтерес до навчання й бажання пізнавати нове з метою самовдосконалення: темп і ритм уроку повинні бути оптимальними, дії вчителя й учнів завершеними. Види роботи на уроці необхідно міняти, щоб уникнути одноманітності, оптимально поєднувати різні методи, прийоми і форми роботи; забезпечити належний рівень культури мовлення учнів.

Гігієнічні вимоги до уроку: температурний і світловий режим; чистота повітря; попередження втомлюваності і перевтоми учнів; чергування видів діяльності; дотримання правильної пози учня; відповідність класних меблів вікові і зросту учня.

Якість уроку, його ефективність значною мірою залежить від грунтовної підготовки вчителя до занять.

Підготовка до уроку мови здійснюється в кілька етапів:

– визначення і формулювання теми, мети, завдань;

– добір літератури з теми;

– добір навчальних завдань, дидактичного матеріалу;

” групування відібраного навчального матеріалу;

– планування форми контролю і корекції знань учнів;

– підготовка обладнання уроку;

– домашнє завдання;

– визначення новаційних елементів на уроці, його новизни;

– складання конспекту уроку.

У конспекті уроку повинні бути відображені такі питання: тема, навчальні, розвивальні і виховні цілі уроку, зразки завдань, питань, карток, хронологія етапів уроку, зміст діяльності вчителя й учнів, мотивація діяльності учнів на кожному етапі, прийоми роботи з підручником та іншими друкованими джерелами, форми і способи комунікації учнів на уроці.

Основні (типові) етапи сучасного уроку включають організацію класу, що характеризується зовнішньою і внутрішньою (психологічною) готовністю учнів до уроку, перевірку домашнього завдання, підготовку до нової теми, організацію сприйняття й осмислення нової інформації чи форми діяльності, організацію засвоєння інформації чи виконання пізнавальних завдань, творче застосування знань, умінь і навичок, узагальнення вивченого й уведення його в систему знань, умінь і навичок, засвоєних раніше, контроль за результатами навчальної діяльності та її оцінка, домашнє завдання й підведення підсумків уроку.

На різних уроках ці етапи конкретизуються, а кількість їх може змінюватися (зменшуватися або збільшуватися) залежно від структури того чи іншого типу уроку.

Аналізуючи програму, визначаючи тему, мету, завдання уроку, вчитель знайомиться з відповідним параграфом підручника, визначає місце теми в певному розділі, ступінь її складності, місце в системі занять, обізнаність учнів з нею з молодших класів тощо.

Підготовка до уроку немислима без грунтовного ознайомлення з підручником (обсягом теоретичних відомостей, системою вправ і завдань та методикою їх виконання). Важливу роль у підготовці до уроку має опрацювання науково-методичної літератури (урахування досвіду кращих учителів, що знайшло висвітлення в статтях, посібниках та наукових працях учених-дидактів).

Важливе значення має добір текстів і вправ, підготовка роздавального матеріалу, наочності, технічних та інших засобів навчання.

До складання конспекту вчитель продумує зміст і хід уроку (методи, прийоми, форми роботи та їх послідовність і взаємозв’язок), передбачає регламент своєї та учнівської діяльності, її характер, обсяг, тривалість і послідовність.

Формуючи мету (усі три її компоненти), необхідно визначити конкретні завдання уроку і продумати їх мотивацію.

Перевірка домашнього завдання потребує визначення системи запитань (в основному евристичного, проблемного характеру) і передбачення вправ, що дозволяють виявити рівні підготовленості учнів, їх мовні і мовленнєві уміння і навички.

Продумуючи пояснення матеріалу, варто коротко занотувати основні його положення і послідовність засвоєння їх учнями.

У конспекті записуються запитання для повторення, закріплення, підсумків, матеріал для вправ або вказівки, звідки його треба взяти, короткий виклад (тези) розповіді вчителя, тексти практичних завдань і вправ, домашнє завдання.

Досвідчені вчителі іноді обмежуються складанням технологічних карток уроку або внесенням певних корективів (доповнень, вставок) у старі конспекти. Готуючись до уроку, такий учитель не буде переписувати весь конспект, а лише замінить чи освіжить деякі картки.




Планування уроків мови та підготовка до них