Платон (428 або 427-348 або 347 до н. е.)

Платон (428 або 427-348 або 347 до н. е.) – давньогрецький філософ, у працях якого містяться цікаві економічні ідеї та положення. На його думку, у процесі обміну зводяться до співвімірності та одноманітності неспівмірні і різноманітні товари значною мірою завдяки виконанню грошима функції міри вартості (двома іншими функціями він називав функції засобу обігу та нагромадження, водночас виступаючи проти використання цієї функції). Засуджував П. і лихварство. Оригінальні ідеї висловлені ним щодо сутності держави. Правильними типами держави він називає

монархію та аристократію, а спотвореними – тимократію, олігархію, демократію і тиранію. Водночас ідеальний тип суспільства – той, якому держава не потрібна. П. основою держави вважав поділ праці, який, своєю чергою, залежить від потреб і вроджених здібностей людей. Найважливішою сферою діяльності називав землеробство, тоді як торгівлю – заняттям варварів. Стимули до праці, зокрема заняття ремеслом, сковують, на його думку, як надмірне багатство, так і бідність (бідний не зможе купити необхідні
інструменти і навчити ремесла своїх синів). Вважаючи за доцільне заняття і землеробство і ремесло, П. тим самим сповідував прогресивніші погляди, ніж меркантилісти приблизно 1000 років пізніше (див. Теорії (концепції) держави та економічної ролі держави). Цілком обгрунтовано він виступав за державне регулювання цін, передусім на найважливіші продукти, причому вважав, що ціни повинні встановлюватися на такому рівні, щоб забезпечувати помірковані прибутки.




Платон (428 або 427-348 або 347 до н. е.)