Податкова дисципліна

Податкова дисципліна – своєчасна сплата фізичними та юридичними особами встановлених законом податків і зборів до бюджету країни, що забезпечується правовими, адміністративними та морально-етичними заходами. Вирішальне значення мають правові методи – прийняття відповідних законів. З часу існування держави і податків платники податків намагалися ухилятися від сплати податків або зменшити їх розмір. Щоб подолати це явище, у всіх країнах широко використовують адміністративні важелі впливу на платників податків. Ці функції покладаються

на податкову адміністрацію – орган державної влади, а безпосередніми виконавцями є податкові інспектори та збирачі податків. Якщо податок не надходить до бюджету у визначений термін, його стягують з платника, як правило, через суд. У сучасній податковій службі розвинених країн у забезпеченні П. д. важлива роль належить податковій декларації, оскільки декларування доходів громадянами стало нормою, складовою способу життя. При цьому законодавство передбачає санкції проти тих, хто занижує доходи,
а отже, і платежі до бюджету. Незважаючи на це, у США, за словами Ф. Ландберга, у 70-ті XX ст. 86% загальної суми подохідного податку вилучалося у нижчих категорій платників із початкової ставки податків, яку повинні платити всі, а 1% платників податків, яким належало 70% власності, що приносила дохід, сплачували в “податковий котел” лише 14%. Таке ухиляння значною мірою спостерігається і тепер. Згідно з іншими даними, 1% найбагатшого населення у формі податків виплачував 1995 30% своїх доходів, 2005 – менше 20%. Податковий інспектор має право перевірити об’єктивність даних у податковій декларації і, виявивши заниження доходів, донарахувати податок із приплатою за обман. Платники, своєю чергою, мають право оскаржити рішення про штрафні санкції. У разі конфліктної ситуації можливе залучення на громадських засадах уповноважених спеціалістів. Можливість перевірки завдяки комп’ютеризації даних про платників податків й застосування штрафних санкцій в разі їх недостовірності – вагомий фактор дисциплінованості платників. Водночас надмірні податки, недосконалість податкового законодавства змушують частину підприємців порушувати П. д. її порушують і урядовці, надаючи необгрунтовані податкові пільги окремим фізичним та юридичним особам. П. д. означає також і раціональне використання зібраних державою податкових коштів. Крім державного контролю за використанням бюджетних коштів, повинен існувати контроль громадськості, як у розвинених країнах. Адміністративно-правові заходи, спрямовані на зміцнення П. д., мають бути доповнені всебічною роз’яснювально-освітньою роботою серед населення, суб’єктів господарювання.




Податкова дисципліна