Податкові гавані

Податкові гавані – невеликі країни і території, які з метою залучення з-за кордону позичкових капіталів надають на своїй території різноманітні пільги (насамперед податкові). Такими пільгами є звільнення від подохідних податків, знижені податкові ставки загалом і на окремі види доходів і типи компаній (наприклад, у Швейцарії за зниженими податковими ставками оподатковуються торгові, холдингові та деякі інші компанії, у Люксембурзі – банки). П. г. використовують передусім ТНК і ТНБ через свої відділення й філіали. Кількість П. г. (базисів)

за 1985 – 2000 подвоїлась. Нині такі гавані існують по всьому світу, а їх інвестиційні фонди у 90-ті XX ст. зросли приблизно в 5 разів. Основними негативними наслідками їх існування є: 1) переміщення до них значних фінансових ресурсів з різних країн світу, внаслідок чого зростає податковий тягар на інші об’єкти та суб’єкти оподаткування, а з оподаткування заходів зміщується на оподаткування витрат; 2) зменшується надходження до різних соціальних фондів, а отже, скорочується обсяг соціальних витрат; 3)
поглиблюється криміналізація різних видів виробничої та комерційної діяльності; 4) зростає нестабільність світової фінансової системи тощо. Водночас, за оцінками окремих економістів, бл. 65% доходів від тіньової економіки витрачаються в інших сферах не тіньової економіки. З метою послаблення негативного впливу П. г. країни ОЕСР та ЄС уклали низку угод про спільну боротьбу із злочинами у тіньовому секторі шляхом оперативного взаємного обміну інформацією, анулювання товарів з такими П. г. та ін.




Податкові гавані