Податкові пільги

Податкові пільги – законодавчо закріплене повне або часткове звільнення юридичних і фізичних осіб від сплати податків та інших обов’язкових платежів, що надається з метою стимулювання розвитку підприємництва і зацікавлення товаровиробників у випуску суспільно необхідної продукції, забезпечення соціального захисту населення та ін. цілей. Найпоширеніші такі види П. п.; встановлення мінімального неоподатковуваного рівня доходів; зменшення оподатковуваного доходу; зниження податкової ставки; вилучення з суми податку окремих статей

витрат суб’єкта податку; повне звільнення від сплати податку. Неоподатковуваний мінімум – гранична величина об’єкта податку, що не підлягає оподаткуванню. За оцінками західних експертів, П. п. на початку 90-х XX ст. зменшували ставку податку на прибуток у США з 40 до 32%, в Англії – з 33 до 24,6%, в Італії – на 43%. У США законодавчо граничний рівень податкової ставки на доходи фірм і компаній – 34%, в Англії – 35, Японії – 37%, Франції – 42%, Швеції – 52%, Німеччині – 53%. В Україні неоподатковуваний мінімум поширюється на подохідний податок з доходів громадян, отриманих за основним місцем роботи,
і становить 17 грн.; на прибутки підприємств – 30%, з 2004 – 25%. У США в середині 90-х XX ст. він сягав 2000 дол. Зменшення оподатковуваного доходу здійснюється у вигляді вилучення з об’єкта оподаткування певних витрат, які мають пріоритетне значення для розвитку підприємства. Зокрема, всі платники податку на прибуток мають право зменшувати балансовий прибуток на суму: витрат, пов’язаних із соціально-культурними заходами; відрахувань у благодійні та екологічні фонди у розмірі, що не перевищує 4% прибутку; прискореної амортизації. Зниження податкових ставок – диференціація їх щодо зменшення за окремими галузями, видами діяльності та платниками. Наприклад, якщо загальна ставка податку на прибуток становить 30%, то прибуток підприємств АПК оподатковується за ставкою 15%, а доходи від фрахтування суден – 6%. Сума податку на прибуток може бути зменшена у певних межах на витрати з реконструкції та модернізації виробництва, проведення НДДКР за умови, що такі роботи здійснюються коштом фондів спеціального призначення – амортизаційного, інноваційного, розвитку виробництва та ін. Розрізняють П. п. безстрокові та строкові (надаються на певний час). Визначення, механізм надання та дії П. п. регламентуються законодавчими і нормативними актами Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, інструктивними матеріалами (листами, інструкціями) Державної податкової адміністрації. П. п. в Україні до 2005 надавались здебільшого наближеним до влади олігархам, а їх обсяги перевищували розміри державного бюджету.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Податкові пільги - Економічний словник


Податкові пільги