Подохідний (прибутковий) податок

Подохідний (прибутковий) податок – основний вид прямих податків, який виплачується з доходів фізичних (зарплати, дивідендів тощо) та юридичних осіб (прибутків підприємств, організацій і т. ін.) Методи оподаткування П. п.: пропорційний – коли ставка єдина для доходу будь-якого розміру, а сума податку зростає прямо пропорційно збільшенню суми доходу; прогресивний – коли з ростом доходу зростає ставка податку, а відповідно і частка вилученого доходу. Це означає, що податок зростає швидше від доходу; пропорційно прогресивний – при якому

поєднуються різні комбінації пропорційного і прогресивного методів; регресивний – коли податок зростає повільніше від доходу. Це, насамперед, податкові відрахування у фонд соціального страхування на випадок безробіття й акцизні збори. При вилученні П. п. має місце єдність об’єкта оподаткування і джерела внесення платежу. Оподаткування доходів здійснюється найчастіше на основі декларації про сукупні доходи за рік. Приховування податків вважається злочином і карається. В Україні після проголошення незалежності робляться спроби встановити прогресивну структуру П. п., а його рівень наблизити до рівнів, що склались у розвинутих країнах світу. Так, в Японії прямі податки на початку 90-х років становили в середньому 9% заробітної плати у робітників без сім’ї в промисловості і близько 3% у робітників, що мають двох дітей.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)


Подохідний (прибутковий) податок - Економічний словник


Подохідний (прибутковий) податок