Політика промислова

Політика промислова – комплекс заходів і важелів держави і наддержавних органів, спрямованих на інтенсивний інноваційний розвиток промисловості країни (в т. ч. у межах регіональних економічних утворень) відповідно до стратегії соціально-економічного прогресу суспільства. П. п. передбачає наукове обгрунтування самої концепції, вироблення стратегічної мети (нею має стати технічне переоснащення господарства країни новітньою технікою і технологією, входження до передових країн світу і забезпечення економічної безпеки країни у цій сфері).

Основні засоби досягнення цієї мети: 1) обгрунтування оптимальної кількості державних програм з освоєння нових видів конкурентоспроможної продукції, у т. ч. проведення НДДКР; створення зразків конкурентоспроможної промислової продукції та будівництво підприємств її масового випуску; 2) купівля за кордоном частини найновіших ліцензій на сучасні технології, вироби і матеріали на базі власного виробництва; 3) створення спільних підприємств, фірм і компаній за участю зарубіжних країн; 4) створення нових форм ефективної взаємодії науки і техніки (технопарків тощо) і вільних економічних зон, в яких легше
формувати сприятливий інвестиційний клімат для залучення іноземних інвестицій, будівництва спільних підприємств тощо; 5) забезпечення сприятливих економічних умов для передання високих технологій ВПК цивільним галузям виробництва; 6) підвищення ролі технологічного прогнозування, наукової оцінки технологічних перспектив сучасного розвитку, запобігання техногенним катастрофам та ін.; 7) створення ефективного конкурентного середовища; 8) підготовка кадрів високої кваліфікації, передусім нового покоління підприємців і менеджерів; 9) вміле використання досягнень процесу глобалізації інноваційної діяльності. Розрізняють прямі та опосередковані засоби і методи активного впливу держави на діяльність промисловості. Прямі – субсидії та дотації відсталим галузям, санація збиткових підприємств, прийняття нового та удосконалення чинного законодавства, адміністративні важелі. Опосередковані – використання елементів економічної політики, передусім грошово-кредитної, податкової, амортизаційної, цінової, протекціоністської та ін. На мікрорівні (розвиток окремих підприємств, галузей) П. п. здійснюється стимулюванням малого та середнього бізнесу, впливом на організаційно-правову форму підприємств та ін. Важливими засобами П. п. є також виділення пріоритетних галузей промисловості, що визначають науково-технічний прогрес, їх всебічна підтримка на всіх стадіях виробничого та післявиробничого процесу, підготовка нових управлінських кадрів, запровадження комплексного прогнозування науково-технічного прогресу, створення ефективного конкурентного середовища та ін.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)


Політика промислова - Економічний словник


Політика промислова