Поняття надзвичайної ситуації,- Надзвичайні ситуації: визначення, причини, класифікація

Безпека життєдіяльності

3. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

3.1. Надзвичайні ситуації: визначення, причини, класифікація

3.1.1. Поняття надзвичайної ситуації

Більшість людей вважають, що технічна цивілізація зменшила “ризик, пов’язаний із впливом на людину та економіку негативних процесів та явищ. Але аналіз нагромадженого емпіричного матеріалу свідчить, що сучасний світ залишається досить уразливим. Достатньо сказати, що лише за рік на Землі, за оцінками спеціалістів виникає понад 5 мільйонів зареєстрованих

пожеж, приблизно 100 тисяч гроз, тисячі землетрусів, зсувів, ураганів, тайфунів, сотні вивержень вулканів, тропічних циклонів. До цього потрібно додати мільйони дорожньо-транспортних пригод, тисячі великих аварій та вибухів, сотні корабельних аварій, десятки авіаційних катастроф.

Кількість стихійних лих у 1990 р. збільшилась у 2 рази порівняно з 1980 р. Також збільшилось число аварій та катастроф. На 70 – 90-ті рр. припадає дві третини великих технологічних катастроф XX століття. Якщо в 1970 – 1979 рр. одна

така катастрофа відбувалася у світі в середньому один раз на п’ять років, то у 1988 – 1989 рр. – двічі на рік.

За останні 20 років лише природні катаклізми позбавили життя 3 млн. осіб. Майже мільярд землян, за даними ООН, тобто кожний п’ятий житель планети, за цей самий період зазнали наслідків стихійних лих.

Можна згадати деякі великі катастрофи останнього часу: аварія на АЕС у Чорнобилі (1986), вибухи вагонів у містах Арзамасі та Свердловську (1988), землетрус у Вірменії (1988), вибух ізотермічної ємкості із рідким аміаком у місті Уокаві, вибух на нафтопродуктопроводі недалеко від м. Уфи (1989), забруднення водогона фенолом ум. Уфі (1990), забруднення системи водопостачання в Харкові (1995) та ін.

Усі вищенаведені лиха можна об’єднати поняттям надзвичайної ситуації (НС).

Деякі вчені розглядають виникнення НС як наслідок загострення суперечностей між суспільством та природою, пов’язаних із занадто великими масштабами впливу людства на природне середовище. Пояснюється це швидким зростанням населення Землі, поширенням господарської діяльності, різким збільшенням енергоспоживання та використання інших природних ресурсів. Інші пов’язують НС із обмеженістю знань людства про навколишній світ, що нерідко не дає змоги передбачати усі наслідки реалізації тих чи інших науково-технічних рішень та проектів. Втручаючись у природу, законів якої людство ще далеко не пізнало, та створюючи дедалі потужніші інженерні комплекси та технічні системи, люди формують нове штучне середовище існування, закономірності функціонування якого їм ще недостатньо відомі. Якщо ще врахувати, що моральний та загальнокультурний розвиток цивілізації відстає від темпів науково-технічного прогресу, то стане зрозумілим, що внаслідок цього збільшується ризик виникнення НС.

Одні вчені вважають, що НС визначається як реальний вияв небезпеки сучасного світу, що має великі наслідки, які суттєво впливають на економіку, політику, соціальне життя адміністративно-територіальної одиниці, регіону, країни.

Інші визначають НС як зовнішню, несподівану, раптово виниклу обставину, яка характеризується невизначеністю і складністю прийняття рішень, гостроконфліктністю та стресовим станом населення, значною соціально-екологічною шкодою, перш за все людськими жертвами. І внаслідок цього – необхідністю великих видатків на проведення евакуаційно-рятувальних робіт та ліквідацію значних негативних наслідків (руйнувань, пожеж тощо).

Треті Н С розглядають як катастрофу.

У джерелах зарубіжної періодичної літератури, включаючи матеріали, що виходять під егідою ООН та інших міжнародних організацій, найчастіше використовується термін “катастрофа”.

У термінологічних словниках, починаючи із “Толкового словаря русского языка” В. І. Даля (1851) та закінчуючи останнім виданням “Словника іншомовних слів”, катастрофа визначається як “раптове лихо, що вирішує долю чи діло”, “подія, яка тягне за собою важкі наслідки : переворот, знищення; аварія, військова поразка, руйнування, приголомшливе раптове лихо, яке має смертельний кінець…”

Закон України від 1993 р. “Про цивільну оборону” окреслює НС як порушення нормальних умов життя та діяльності людей на об’єкті чи території, які викликані аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епіозоотією, ідіотією, великою пожежею, використанням засобів ураження, що призвели чи можуть призвести до людських чи матеріальних втрат.

Таким чином, НС – це ситуація на об’єкті чи окремій території, яка викликана подіями природного, екологічного, технічного, соціального, військового та іншого характеру, що призвела чи може призвести до значної шкоди, порушення нормальної життєдіяльності та загибелі людей.

Серед причин, які викликають НС, особливо потрібно виділити такі, як аварії, катастрофи, стихійні лиха. Ці поняття часто переплітаються, люди їх плутають, тому розглянемо їх топологію.

Аварія дослівно означає раптовий вихід із ладу машини, судна чи літака, нерідко у переносному значенні асоціюється із нещасним випадком і тому зветься катастрофою. У сучасному розумінні поняття “аварія” – це пошкодження, вихід із ладу будь-якого механізму, технологічної лінії, руйнування будинків, мостів, транспортних магістралей та вихід із ладу виробництв. Джерелом аварії можуть бути транспортні засоби, заводи, відсталі технології, застаріле обладнання гідроелектростанцій, АЕС.

Згідно з розмірами та завданою шкодою розрізняють легкі, середні, важкі та особливо важкі аварії. Особливо важкі аварії призводять до великих руйнувань та супроводжуються великими жертвами. Іноді під час аварії виділені енергія та речовина так змінюють середовище існування, що роблять його на деякий час непридатним дня існування.

Катастрофа – це злам, переворот, важлива подія, яка вирішує долю. Найвідоміше трактування: катастрофа – це раптове лихо чи велика подія, яка спричиняє важкі наслідки для людини, тваринного чи рослинного світу, змінюючи умови середовища існування.

Під катастрофою системи треба розуміти такий ступінь її ураження, за якого вона не здатна у попередньому стані зберігатися чи адаптуватися до конкретних умов існування. При такому підході катастрофа – це результат різкого чи стрибкоподібного переходу природного, біологічного чи соціально-економічного середовища із стійкого ритмічного стану у нестійкий, динамічний з виникненням уражаючих чинників, які завдають значної шкоди соціальним та природним системам. Іноді, щоб підкреслити вселенський характер катастрофи, її називають катаклізмом.

Залежно від масштабності та тривалості впливу на природне середовище катастрофи поділяють на локальні, регіональні (національні) та глобальні. Прикладами глобальних катастроф можуть служити як особливо важкі аварії, регіональні військові конфлікти, так і різні стихійні лиха, що завдають великої шкоди.

Але не масштабом розвитку стихійних лих визначається вагомість катастроф, а інтенсивністю природних явищ, числом жертв та ступенем впливу на природне середовище, що в цілому можна назвати значною шкодою стосовно конкретної системи.

Спітакський землетрус (1988) попри те, що за силою та потужністю був таким, як у Лос-Анджелесі (1989), за ступенем ураження та завданої шкоди є національною катастрофою. Разом із тим існують потужні стихійні явища, що не є національною катастрофою, наприклад, найбільше у нашому столітті виверження вулкана Безімянного на Камчатці. Воно відбулося у безлюдній місцевості, хоч його вплив на природне середовище, на атмосферу був таким, як і під час вивержень вулканів у XIX столітті – Каракатау (1883) та Тамбора (1815). Але під час виверження двох останніх вулканів загинуло декілька десятків тисяч чоловік.

Глобальні катастрофи охоплюють цілі континенти і їх розвиток ставить на межу існування не лише світ рослин та тварин, а й усю біосферу. Глобальні катастрофи неодноразово відбувалися у геологічному минулому. Наприклад, на рубежі крейдяного та палеогенового періодів з поверхні Землі зникло близько 100 видів тварин. Приблизно стільки ж зникло видів рослин. Кліматичні умови під час глобальної катастрофи дуже змінилися. Середня глобальна температура знизилася на 10 – 15°С, змінилися конфігурація берегової лінії, склад атмосфери та солоність морів. Такі грандіозні зміни в історії Землі відбувались неодноразово. Немає повної впевненості, що подібні катастрофи не відбудуться у майбутньому.

Серед катастроф виділяються події, пов’язані із різними проявами руйнівних сил природи, які об’єднані під загальною назвою “стихійні лиха”.

Серед природних явищ розрізняють небезпечні природні явища та стихійні лиха.

Небезпечне природне явище – стихійна подія природного характеру, яка за своєю інтенсивністю, масштабом поширення та тривалості може викликати негативні наслідки.

Стихійне лихо – катастрофічне природне явище чи процес, які можуть спричинювати людські жертви, значну матеріальну шкоду та інші важкі наслідки. Стихійні лиха переважно пов’язані із природними процесами і можуть бути спровоковані антропогенною діяльністю..

Небезпечні природні явища (стихійні лиха) можуть мати геофізичне, геологічне (екзогенне), метеорологічне, агрометеорологічне та інше походження.




Поняття надзвичайної ситуації,- Надзвичайні ситуації: визначення, причини, класифікація