Поняття та елементи системи права і системи законодавства

Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН

§ 6. Поняття і структура системи права

Поняття та елементи системи права і системи законодавства.

Надзвичайно широке коло суспільних відносин регулюється правовими нормами, тому не

Дивно, що право має певну внутрішню структуру.

 Поняття та елементи системи права і системи законодавства

Сукупність правових норм, що за допомогою певного методу правового регулювання регулюють суспільні відносини в певній сфері, називають галуззю права.

Пригадайте з курсу правознавства 9 класу, які галузі права існу­ють

в Україні, які методи правового регулювання застосовують для регулювання правових відносин.

Серед існуючих галузей права розрізняють конституційне (або державне), яке встановлює основні норми існування й діяльності держави, трудове (регулює відносини, що виникають між праців­ником і роботодавцем або власником підприємства), кримінальне (установлює відповідальність за найбільш небезпечні порушення закону – злочини), цивільне (його норми регулюють майнові та деякі особисті немайнові відносини),

сімейне (регулює відносини, які стосуються створення сім’ї, відносини подружжя, а також відносини між батьками і дітьми) і чимало інших.

Усі існуючі галузі права можна поділити на галузі публічного й галузі приватного права. Визначальним при цьому є метод право­вого регулювання, який переважно застосовується. У галузях пуб­лічного права основним є імперативний метод регулювання, у галузях приватного права – диспозитивний метод. Імперативний метод передбачає можливу нерівність учасників правовідносин, використання примусу, жорстку обов’язковість правових норм і рішень. При диспозитивному методі регулювання обидві сторони право­відносин рівні між собою, відносини між ними можуть бути врегульовані шляхом певних договорів, угод.

 Поняття та елементи системи права і системи законодавства

Елементом системи права є також правові інститути. Правовий інститут, як правило, має більш вузький характер, аніж галузь, він об’єднує юридичні норми, що стосуються певного, чітко відокремленого виду суспільних відносин. Такими, наприклад, є інститут ви­борів, інститут власності, інститут необхідної оборони тощо. Інститут права може об’єднувати норми однієї або декількох галузей права (у цьому випадку йдеться про міжгалузевий інститут права).

Початковим елементом усієї правової системи є норма права – обов’язкове правило поведінки, що встановлене й підтримується державою. Саме з них, як із цеглин, складається “будинок” і правового інституту, і галузі права, і всієї системи права в цілому.

Особливе місце в системі права займає міжнародне право. Воно регулює відносини не в середині певної держави, як вищезазначені галузі права, а відносини між державами, міжнародними організа­ціями тощо. Міжнародне право виникає разом із розвитком міжна­родних відносин. Зважаючи на те, що воно регулює відносини між суверенними державами, його норми встановлюються на основі домовленостей сторін – шляхом переговорів, підписання договорів, угод, конвенцій тощо.

Разом із системою права існує система законодавства. Між цими системами є чимало спільного, але водночас їх потрібно розрізняти. Система права характеризує внутрішній зміст права, система законодавства розкриває його зовнішню сторону, закріплення правових норм у конкретних нормативно-правових актах певної держави.

Система законодавства – це сукупність усіх прийнятих у встановленому порядку й упорядкованих нормативно-правових актів держави. На відміну від системи права система законодавства має як вертикальну, так і горизонтальну побудову. Говорячи про горизонтальну структуру системи законодавства, мають на увазі її поділ за галузями – галузеву структуру, а вертикальна структура – це поділ системи законодавства за рівнем юридичної сили правових актів.

Система права

Система законодавства

Внутрішній зміст

Зовнішня форма

Складається з галузей та інститутів

Складається з нормативно – правових актів

Первинний елемент – норма права

Первинний елемент – стаття нормативного акта

Визначається здебільшого об’єктивними суспільними відносинами

Визначається значною мірою суб’єктивною волею законодавців, тому може суперечити об’єктивним потребам суспільства




Поняття та елементи системи права і системи законодавства