ПОВЕДІНКА ТВАРИН ТА її ПРИЧИНИ

ТЕМА 3 ПОВЕДІНКА ТВАРИН

Поведінка тварини – це результат спадковості й умов середовища.

З підручника

&48. ПОВЕДІНКА ТВАРИН ТА її ПРИЧИНИ

Основні поняття: ВРОДЖЕНА ПОВЕДІНКА. НАБУТА ПОВЕДІНКА. ПОВЕДІНКОВИЙ АКТ

Пригадайте! Що таке поведінка?

Поміркуйте

Чому зяблики, які зросли в неволі без батьків, уміють співати, але їхній спів “зачатковий” і збіднений? Чому молоді бджоли вміють літати, але на початку свого “трудового” життя не відлітають далеко від вуликів?

 ПОВЕДІНКА ТВАРИН ТА її ПРИЧИНИ

Іл. 191. 1 –

зяблик 2 – бджола медоносна

ЗМІСТ

Які причини поведінки тварин?

Поведінкові реакції тварин поділяють на два типи – вроджені й набуті, але між ними немає чіткої межі, і більшість проявів має елементи пертого та другого типів.

ВРОДЖЕНА ПОВЕДІНКА – це сукупність поведінкових реакцій, які визначаються спадковістю і не вимагають для свого розвитку спеціального навчання чи тренування. Ця форма поведінки розвивалася й удосконалювалася шляхом відбору впродовж життя багатьох поколінь.

Її головне пристосувальне значення полягає в тому, що вона сприяє виживанню особин виду одразу після народження. Вроджену поведінку називають видоспецифічною, тому що її прояви є однаковими в усіх представників певного виду тварин. До вроджених форм поведінки належить орієнтація, таксиси, кінези, прості безумовні рефлекси та інстинкти. Найскладнішими серед них є інстинкти, що проявляються у вигляді харчової, територіальної й суспільної поведінки, біологічних ритмів, турботи про потомство тощо.

НАБУТА ПОВЕДІНКА – це сукупність поведінкових реакцій, які формуються упродовж життя поступово, з накопиченнях індивідуального досвіду. Її ще можуть називати індивідуальноспецифічною, оскільки її прояви не однакові в різних представників виду. Набута поведінка забезпечує пристосування кожної особини до змінних умов середовища впродовж індивідуального розвитку. Прояви набутої поведінки не передаються з покоління в покоління й не закріплюються у спадковості. До набутої поведінки належать прояви, що формуються під час научіння, звикання, наслідування, виникнення умовних рефлексів тощо.

За спрямованістю поведінкових реакцій виділяють індивідуальну, репродуктивну та соціальну форми поведінки.

 ПОВЕДІНКА ТВАРИН ТА її ПРИЧИНИ

Іл. 192. Самка панди передає досвід малюку

Таблиця 21. ФОРМИ ПОВЕДІНКИ ТВАРИН

Нива

Значення

1. Індивідуальна поведінка

Поведінка, спрямована на виживання та пристосованість окремих особин (наприклад, локомація, пошук їжі, пошук сховищ, дослідницька діяльність, ігрова поведінка, агресивна поведінка).

2. Репродуктивна поведінка

Дії, пов’язані з взаємодією особин, що спрямована на відтворення собі подібних (наприклад, формування шлюбних пар, шлюбні танці, виведення потомство, турбото про нащадків).

3. Соціальна поведінка

Поведінка, проти якої спрямована на сумісне здійснення дій багатьма організмами одного виду (наприклад, взаємовідносин між особинами в мурашнику, бджолиній сім’ї).

Отже, поведінка тварин є результатом взаємодії спадковості й умов середовища та спрямована на виживання виду и пристосування особин як упродовж індивідуального, так і історичного розвитку.

Яка структура поведінкового акту?

ПОВЕДІНКОВИЙ АКТ – це сукупність послідовних природжених і набутих дій, що спрямовані на досягнення певного результату шляхом безпосереднього контакту з об’єктами середовища. У тварин є багато поведінкових актів, які наче окремі пазли формують мозаїку складної поведінки. Загальну структуру поведінкових актів відображає проста схема з трьох основних стадій: пошукова поведінка, ключові стимули, завершальний акт.

Першою стадією поведінкового акту є пошукова поведінка, що здійснюється під впливом мотиваційних стимулів. Так, на початку сезону розмноження самці птахів вибирають місця для гнізд, голодний собака шукає їжу.

Пошуки тварин базуються на природжених реакціях, але в процесі життя особини пошукова поведінка доповнюється набутими реакціями.

Другою стадією є дії, що проявляються як відповідь на певні подразники. Їх називають ключовими стимулами, тому що саме вони “вмикають” саме цю дію. Ключові стимули різноманітні та сприймаються за допомогою органів чуття. Це може бути спів, мітка на дзьобі, запах їжі, дупло дерева тощо. Так, для птаха, який вибирає місце для гнізда, дупло в дереві буде ключовим сигналом, що вмикає наступні дії, пов’язані з будівництвом гнізда. Для голодного собаки запах закопаної у землі кістки буде сигналом для її відкопування.

Третьою стадією є завершальний акт, що здійснюється як фіксований комплекс дій (ФКД). Це складний комплекс природжених дій, що є подібними в усіх представників виду та проявляється без спеціального навчання. Саме такі реакції завершальної стадії поведінкових актів і є інстинктом у чистому вигляді. Якщо ці дії проявились у тварини, то вона буде їх виконувати навіть тоді, коли змінюються умови й доцільність цих дій втратиться.

 ПОВЕДІНКА ТВАРИН ТА її ПРИЧИНИ

Іл. 193. Горіх для вивірки – ключовий стимул харчової поведінкової реакції

Отже, поведінковий акт здійснюється в три стадії і складається з природжених та набутих дій, спрямованих на результат.

Яка роль стимулів у поведінкових реакціях тварин?

Стимули (сигнальні подразники) – це різноманітні за природою сигнали, що використовуються тваринами для впливів на поведінку. Залежно від їхнього значення та впливу на певній стадії поведінкових актів стимули поділяють на мотиваційні, пускові та завершальні.

Мотиваційні стимули – це внутрішні чи зовнішні подразники, які сприяють виникненню певної потреби й готують організм до відповідної активності. Так, у пташенят сріблястої чайки чи голодного собаки мотиваційним стимулом є відчуття голоду.

Пускові (ключові) стимули – це сигнали, які вникають інстинктивні реакції тварин. Носіями цих сигналів є самі тварини, а їхня здатність видавати такі сигнали є природженою. Ключовими подразниками можуть бути звуки (квакання в жаб, спів у співочих птахів), запахи (леткі сполуки для комах, собак), дотик, колір і зображення (малюнки на крилах метеликів, колір і форма квітів для нектарниць), рухи (прояви погрозливої поведінки в змій) тощо. Розглянемо роль ключових подразників на класичному прикладі етології. Пташенята мартина сріблястого після вилуплення з яєць хочуть їсти. Вони годинами дивляться на світ і шукають червону пляму, яка для них є ключовим стимулом. У дорослого мартина дзьоб жовтий, але знизу піддзьобка є яскрава червона пляма.

Пташенята шукають саме її. Вони будуть тикатися дзьобами в різні сторони, аж поки не натраплять на неї. Постукування дзьобиками в ділянці плями стимулює дорослу чайку до годування пташенят.

Завершальні стимули – це зовнішні чи внутрішні сигнали, які викликають завершення поведінкової реакції. Так, наповнений шлунок є сигналом для припинення харчової поведінки собаки чи пташенят, вигляд збудованого гнізда змушує птахів припинити свою роботу.

 ПОВЕДІНКА ТВАРИН ТА її ПРИЧИНИ

Іл. 194. Жовті дзьобики пташенят – лусковий стимул для батьків

 ПОВЕДІНКА ТВАРИН ТА її ПРИЧИНИ

IЛ. 195. Червонопляма на дзьобі мартина – пусковий стимул для пташенят

Отже, стимули є сигнальними подразниками для здійснення послідовних стадій поведінкових актів тварин.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Практична робота №7

ВИЗНАЧЕННЯ НАПРАВЛЕНОСТІ ПОВЕДІНКОВИХ АКТІВ ТВАРИН

Мета: розвивати уміння розпізнавати направленість поведінкових актів; розвивати навички формулювати висновки про пристосувальне значення поведінки тварин.

Хід роботи

1. Співставте названі прояви поведінки із відповідними ілюстраціями:

А – ігрова поведінка; Б – агресивна поведінка; В – шлюбні танці; Г – турнірні бої; Д – захист від хижаків; Е – турбота про нащадків.

 ПОВЕДІНКА ТВАРИН ТА її ПРИЧИНИ

2. Визначте належність названих проявів до одній із форм поведінки.

3. Визначте направленість названих проявів поведінки.

4. Заповніть таблицю.

Прояв поведінки

Форма поведінки

Направленість поведінки

1. Шлюбні танці журавлів

Репродуктивна поведінка

Розмноженим й виживаним виду

2. …

5. Сформулюйте висновки. У чому полягає пристосувальне значення поведінки?

Навчаємося пізнавати

Застосуйте свої знання структури поведінкових актів і поясніть: 1) чому в окремих випадках папужки в неволі не розмножуються, хоча шлюбні пари утворюють; 2) чому єнот, навчившись самостійно відкривати водопровідний кран, біжить до вмивальника з кожним шматочком їжі, ретельно полоще його й лише після цього починає їсти.

 ПОВЕДІНКА ТВАРИН ТА її ПРИЧИНИ

Іл. 196. 1 – хвилясті папуги; 2 – єнот-полоскун

РЕЗУЛЬТАТ

Оцінка

Запитання для самоконтролю

1-6

1. Назвіть стратегії поведінки 2. Назвіть типи поведінкових реакцій. 3. Що таке поведінковий акт? 4. Назвіть три стадії поведінкового акту. 5. Що таке стимул поведінки? 6. Назвіть три види стимулів поведінки тварин.

7-9

7. Яке значення поведінки у житті тварин? 8. Яка структура поведінкового акту? 9. Яка роль стимулів у поведінкових реакціях тварин?

10-12

10. Поясніть на конкретних прикладах роль стимулів у поведінкових реакціях тварин.




ПОВЕДІНКА ТВАРИН ТА її ПРИЧИНИ