Повні й неповні речення – Неповні речення

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Неповні речення

Повні й неповні речення

За будовою і значенням розрізняються повні та неповні речення.

У повних є всі члени речення, необхідні для повноти будови і значення.

Христя Засвітила Невеличкий Каганець і Постановила Його На комині (Панас Мирний).

Неповним називається двоскладне або односкладне речення, у якому пропущений один або кілька членів, необхідних для повноти будови і значення.

Пропущені члени речення можна відтворити:

А) з попереднього речення.

Марічка більше розглядається по дівчатах, ніж відповідає на їх запитання. Не має великої охоти говорити (І. Вільде). Далебі немає чого поспішати. Та ще поночі по такій дорозі (А. Головко);

Б) з наступного речення. Хай жестами. Але сказати мушу (І. Драч). Кинув місто. Знов я в лісі (О. Олесь);

В) зі змісту самого неповного речення. Намордник на бомбу! (І. Драч). До зброї! (В. Сосюра). З хворої голови на здорову (Народна творчість);

Г) із ситуації мовлення.

– А ти, Дніпро, хрещений?

– Хрещений, князю.

– А чим?

– Хрещатим барвінком (І. Калинець).

Неповні речення широко представлені в розмовному мовленні та в художніх творах, насамперед у діалогах і полілогах. Бувають вони і частинами складних речень. Колос повний гнеться до землі, А пустий догори стирчить. Усяк розумний по-своєму: Один спершу, а другий потім (Народна творчість).




Повні й неповні речення – Неповні речення - Довідник з української мови


Повні й неповні речення – Неповні речення