Походи вікінгів

ЄВРОПА ВІЗАНТІЯ АРАБСЬКИЙ СВІТ

§ 12. Європа ІХ – ХІ ст. походи норманів

2. Походи вікінгів

Напади скандинавів тривали з перервами, починаючи з кінця VIII до другої половини XI ст. У Франції “північні люди” були відомі під ім’ям норманів, в Англії їх називали данцями, у Візантії – варангами, на Русі – варягами. У самій Скандинавії воїнів, які здійснювали походи в інші країни, іменували вікінгами. Слово “вікінг” походить від давньоскандинавського слова “вік”, що означає “затока”, “бухта”, тобто місце,

де базувалися учасники походів.

У 793 р. вікінги на своїх кораблях пристали до східного узбережжя Англії, пограбували і спалили тамтешній монастир. Так почався майже трьохсотрічний період походів норманів, який увійшов у історію Північної Європи під назвою “епоха вікінгів”. Як правило, вікінги здійснювали свої набіги влітку. Уночі або вранці вони запливали в гирла річок, а потім проникали вглиб країни.

Побачивши кораблі з головами драконів і зміїв на носі, що неслися під червоними або смугастими вітрилами, перелякані жителі прибережних територій тікали й ховалися в найближчих лісах із домашнім

скарбом і худобою. Ті, які не встигли цього зробити, гинули або ж ставали полоненими. Разом із награбованим добром їх вантажили на судна й везли в Скандинавію. Усе, що не могли забрати із собою, вікінги знищували: худобу вбивали, оселі спалювали.

З-поміж вікінгів найбільшою жорстокістю в бою відзначалися воїни-звірі, так звані берсерки. Це слово в перекладі означає “подібний дб ведмедя”. Крім воїнів-ведмедів, були також воїни-вовки. Можливо, це різні назви тих самих воїнів – багато берсерків мали прізвисько Вовк або Ведмідь. Під час атаки вони ніби перевтілювалися в хижаків. Берсерки відмовлялися від захисного спорядження й оборонної зброї. Стародавні перекази розповідають, як воїни йшли в бій без кольчуг, охоплені божевіллям, неначе скажені пси й вовки. Вважають, що берсерки жували отруйні гриби – мухомори, і це викликало в них якусь гіпнотичну одержимість. Багато хто вірив, що берсерки володіють чаклунською

Силою і тому були невразливі. Різноманітні джерела стверджують, що воїна-звіра не могли вбити в бою.

 Походи вікінгів

Вікінг перед битвою. Шахова фігурка. XII ст.

 Походи вікінгів

Вікінги. Шахові фігурки. XII-XIV ст.

Спроби чинити опір вікінгам спочатку були безуспішними. Приголомшені жителі країн, на які постійно нападали вікінги, тривалий час залишалися беззахисними перед цією загрозою і вбачали в ній Божу кару за гріхи. Підтвердженням страху європейців перед людьми з Півночі стала молитва, що вперше пролунала 888 року і була введена в усі церковні та монастирські богослужіння: “…і від лютості норманів вбережи нас, Господи!”

Із другої половини IX ст. набіги норманів набувають нових форм. Вікінги стають дедалі більш незалежними від своїх поселень у Скандинавії і не повертаються туди на зимівлю. Натомість вони починають споруджувати укріплення в прибережних районах Англії та Франції і використовувати їх як бази для довготриваліших грабіжницьких походів і захоплення земель.

Один із опорних пунктів норманів знаходився в гирлі річки Сени. Саме звідти данські вікінги періодично нападали й плюндрували безборонні міста Північної Франції та навіть чотири рази брали в облогу Париж. Своїми набігами скандинави тероризували населення Німеччини, Іспанії та Італії.

Європейські правителі були змушені збирати зі своїх підданих та виплачувати норманам у якості відступного чималі суми грошей. Цей вид податку став називатися “данські гроші”. Інколи при сплаті данини з ватажками вікінгів укладалася угода, згідно з якою вони нібито зобов’язувалися надавати населенню допомогу при обороні від інших скандинавських нападників. Однак усі ці заходи були безрезультатними й набіги тривали.

На початку X ст. вікінги захопили частину території Північної Франції. Верховодив ними ярл Роллон. У 911 р. французький король Карл III Простакуватий в обмін на мир віддав йому ці землі в ленне володіння. Так виникло фактично незалежне герцогство Нормандія.

 Походи вікінгів

Сцени із життя скандинавів XI ст.

 Походи вікінгів

Норманські воїни. XIст.

Проте походи вікінгів мали не лише завойовницький характер. Норвезькі вікінги відкрили й колонізували Ісландію (“країна льоду”) і Гренландію (“зелена земля”), На рубежі Х-ХІ ст. Лейф Щасливий досяг берегів Північної Америки і дав їй назву “Вінланд” (“країна винограду”). Однак там норманам не вдалося закріпитися, тому шлях в Америку було надовго забуто. Тільки через 500 років для європейців Америку ще раз відкрив Христофор Колумб.

Вікінги здійснювали свої походи також у Східну Європу. У цьому напрямку переважно діяли шведи, Вони брали участь у торгово-грабіжницьких походах до Білого моря і Північної Балтики, доходили до Волги і спускалися до берегів Каспійського моря. Тут шведи торгували з арабськими купцями. Дніпром вони запливали в Чорне море і добиралися до Константинополя. Це був шлях “із варяг у греки”, який згадується в давньоруських літописах.

На початку XI ст. напади вікінгів пішли на спад, а в другій половині століття припинилися.

Історична цікавинка

Наслідком варязьких походів стали тісні політичні, торгові й культурні зв’язки давньої Скандинавії з Київською Руссю. Ярослав Мудрий та інші руські князі охоче надавали притулок вигнаним зі своєї батьківщини скандинавським королям і принцам. У Новгороді наприкінці X ст. жив норвезький король-вікінг Улав Трюггвасон. У Києві знайшов гостинний прихисток хреститель Норвегії Улав II Святий (правив до 1028 p.). На Русі виріс також його син і спадкоємець Магнус Добрий. При дворі князя Ярослава деякий час жив і норвезький король – вікінг Гаральд Суворий. Він навіть одружився з донькою Ярослава Мудрого – Єлизаветою. Після смерті Гаральда Єлизавета Ярославна вдруге вийшла заміж. На цей раз її обранцем став данський король Свен Естрідсен. Сам Ярослав Мудрий був одружений з Інгігердою, донькою шведського короля Улава Скоткоиунга. Згодом внук Ярослава Мудрого, великий київський князь Мстислав І Володимирович, узяв за жінку шведську принцесу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)


Походи вікінгів - Історія


Походи вікінгів