Поясніть методологічні основи неолібералізму

Історія економічних вчень

НЕОЛІБЕРАЛІЗМ

Поясніть методологічні основи неолібералізму

Неолібералізм виник майже одночасно з кейнсіанством, у 30-х роках XX ст., як самостійна система поглядів на проблему державного регулювання економіки. Неоліберальна концепція і в теоретичних розробках, і в економічній політиці грунтується на ідеї пріоритету умов для необмеженої вільної конкуренції не всупереч, а завдяки певному втручанню держави в економічні процеси.

Якщо кейнсіанство із самого початку грунтувалось на активному державному

втручанні в економіку, то неолібералізм – на відносно пасивному державному регулюванні. За кейнсіанськими канонами державне регулювання спрямоване на стимулювання інвестиційної активності через розширення обсягів урядових замовлень і закупівель, підвищення податкових ставок. Як показує історичний досвід, це, як правило, призводить до дефіциту державного бюджету й інфляції. Неоліберали виступають за лібералізацію економіки, що грунтується на використанні принципів вільного ціноутворення за провідної ролі приватної власності й недержавних господарських ринкових структур. Роль держави в економіці вони вбачають у функціях арбітра “економічної гри”.

Методологічні принципи і теоретична платформа неолібералізму формувались у рамках неокласичної економічної теорії.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Поясніть методологічні основи неолібералізму - Економічні учення


Поясніть методологічні основи неолібералізму