Позначення м’якості приголосних

УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ

Приголосні звуки

Позначення м’якості приголосних

Знаком (Ь) позначається м’якість попереднього приголосного звука.

Ь пишеться:

1. Після м’яких Д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу: вісь, гедзь, кінь, мідь, наморозь, палець, суть, швець; близько, восьмий, ганьба, Грицько, дядько, кільце, молотьба.

2. Після м’яких приголосних у середині складу перед О: Дьоготь, дзьоб, льон, сьомий, трьох, тьохкати.

3. У суфіксах – Зький, – ський, – цький; – зькість,

– ськість, – цькість; – зько, – сько, – цько; – зькому, – ському, – цько-му; – зьки, – ськи, – цьки: Близький, вузький, волинський, донецький; близькість, людськість; близько, військо, багацько; по-французькому (по-фрацузьки), По-українському (по-українськи), По-німецькому (по-німецьки).

4. У зменшено-пестливих суфіксах – енька, – ень-ко, – онька, – онько; – енький, – есенький, – ісінький, – юсінький: Рученька, батенько, голівонька, соколонько; гарненький, малесенький,

свіжісінький, тонюсінький.

5. Відповідно до вимови після Л перед приголосним: Альбатрос, фільм, дельфін.

6. Після м’якого Л перед наступним приголосним: Їдальня, кільце, ковальський, пальці, рибальство, сільський, спільник.

ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!

Не ставиться м’який знак після Л у групах – лц-, – лч-, коли вони походять із – Лк-: Балка – балці; галка – галці, галченя; монголка – монголці; Наталка – Наталці, Наталчин; рибалка – рибалці, рибалчин; спілка – спілці, спілчанський, але: Галька – і Гальці, Гальчин.

7. У родовому відмінку множини іменників жіночого роду м’якої групи І Відміни й середнього роду на – нн(я), – ц(е) II відміни: Друкарень, їдалень, крамниць, матриць, пісень, робітниць, стаєнь; бажань, знань, кілець, місць, сердець і серць.

8. У дієслівних формах дійсного та наказового способу: Будить, будять, здається, косить, косять, коситься, робить, роблять, робиться.

9. На позначення роздільної вимови після м’яких приголосних перед Я, ю, є, ї в російських прізвищах: Третьяк, Ільїн, Саласьєв.

10.У словах іншомовного походження після Д, т, з, с, л, н перед Я, ю, є, ї та Йо: Конферансьє, монпансьє, ательє, бульйон, віньєтка, Ньютон, Лавуазье.

Ь не пишеться:

1. Після губних Б, п, в, м, ф: Любов, Пилип, висип, торф.

2. Після Р у кінці складу або слова: Вірте, кобзар, лікар, перевір, секретар, тепер, школяр, Харків.

3. Після Н перед Ж, ч, ш, щ та перед суфіксами – Ств(о), – ськ(ий): Інженер, інший, кінчик, менший, тонший, Уманщина; волинський, освітянський, селянський; Громадянство, селянство. Але: Бриньчати, доньчин, няньчин, няньчити та ін., бо м’який знак між приголосними наявний у твірних іменниках: Бренькіт, донька, нянька.

4. Після м’яких приголосних, крім Л, якщо за ними йдуть інші м’які приголосні: Вінця, кінцівка, користю, ланцюжок, радість, світ, свято, слід, сміх, сніг, сніп, сьогодні, танцювати, щастя. Але: Різьбяр (і різьбар), тьмяний І похідні від них.

ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!

Коли Ь Уживається у формі називного відмінка іменника, то він зберігається й у всіх інших відмінках; коли ж у називному відмінку його нема, то й в інших відмінках він не пишеться; Галька – Гальці, дівчинонька – дівчиноньці, письмо – на письмі.

5. Після Л В іменникових суфіксах – алн(о), – илн(о):

Держално, пужално, ціпилно та ін., але в зменшених формах Ь пишеться: Держальце, пужальце Й под.

6. Між подовженими м’якими приголосними: Буття, волосся, галуззя, гіллястий, життя, каміння, ллється, приладдя, сіллю.

7. Після д, н, т перед суфіксами – ченк(о), – чук, – чишин: Безбатченко, Панченко, Федченко; Радчук, Степанчук; Гринчишин, Федчишин, Але після Л пишеться Ь: Михальченко, Михальчук.

8. Після Ц у кінці слів – іменників чоловічого роду іншомовного походження: Галац, кварц, палац, паяц, Суец, шприц, А також у деяких вигуках: Бац, буц, гоц, клац.

9. В іменах: Наталя, Касян, Омелян, Тетяна, Оляна; в українських прізвищах: Касяненко, Третяк, Дяченко.




Позначення м’якості приголосних