Працівник нового типу – працівник, який почав формуватися в розвинених країнах Заходу на початку другого етапу НТР (у середині 70-х XX ст.). Найголовніші його риси: постійне прагнення самовдосконалення, розвиток творчих і організаторських здібностей, професійних умінь і навичок, відчуття нового, вміння оцінювати досягнуте, бачити вади й шукати способи їх усунення; економічне мислення (вміння знаходити оптимальні для зростання ефективності окремого підприємства, фірми, компанії, галузі варіанти розв’язання проблем), оволодіння найновішими
2018-05-24