Право власності на інформацію

Право власності на інформацію – сукупність правових норм, які регулюють відносини щодо володіння, користування і розпорядження інформацією. Суб’єктами П. в. на і. є громадяни, юридичні особи, держава. Інформація може бути об’єктом права власності як у повному обсязі, так і володіння, користування чи розпорядження нею окремо. Підстави для виникнення П. в. на і.: створення інформації власними силами і за свій рахунок; договір на створення інформації, договір, що містить умови переходу П. в. на і. до іншої особи (наприклад, купівля, продаж,

поставки та ін.). Інформація, створена кількома громадянами або юридичними особами, є їхньою колективною власністю. Порядок і правила користування такою власністю визначаються договором, укладеним між співвласниками. Інформація, створена організаціями (юридичними особами) або придбана ними іншим законним способом, є власністю цих організацій. Інформація, створена на кошти державного бюджету, є державною власністю. Інформація, створена на правах індивідуальної власності, може бути віднесена до державної власності у разі передачі її на зберігання у відповідні банки даних, фонди або архіви на договірній основі. Власник інформації має право визначати правила доступу до неї, правила обробки її, призначати особу, яка здійснює володіння, використання і розпорядження інформацією та інші дії щодо неї.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Право власності на інформацію - Довідник з правознавства


Право власності на інформацію