Правопис закінчень іменників жіночого та чоловічого роду на

Тема. Правопис закінчень іменників жіночого та чоловічого роду на – а (-я) в родовому відмінку однини. (Вправи 146-150).

Мета. Показати зв’язок закінчень іменників жіночого та чоловічого роду на – а (-я) в родовому відмінку однини із кінцевим приголосним основи. Вдосконалювати вміння відмінювати іменники.

Розвивати мовлення учнів та їхню пізнавальну активність. Виховувати гордість за багатство української культури.

Обладнання: портрети М. Лисенка, І. Котляревського, О. Петрусенко, аудіо – запис пісні з твору І. Котляревського

“Наталка Полтавка” на диску до підручника, таблиця-схема “Іменники чоловічого та жіночого роду на – а (-я)-“, підручник, зошит.

Хід уроку

I. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності.

Привітання, побажання хорошого настрою. Висловлювання дітьми їхніх очікувань від уроку.

II. Перевірка домашнього завдання та актуалізація знань.

– Прочитайте текст домашньої вправи. Які слова ви підкреслили? Чому?

– Про що розповідається у тесті уривка оповідання “Дивак” із вправи 144?

– Яким ви уявляєте героя твору?

– У якому відмінку вжито виділені слова в

тексті?

– Як змінився правопис цих слів у місцевому відмінку? Чому?

– Що таке чергування приголосних?

– Коли відбувається чергування?

III. Пояснення нового матеріалу.

1. Списування.

– Прочитайте та спишіть пісню героїні п’єси І. Котляревського “Наталка Полтавка”.

Вчитель демонструє портрети І. Котляревського, композитора М. Лисенка та О. Петрусенко – видатних митців Полтавщини. Розповідає про них. Матеріал для вчителя

Іван Котляревський, Микола Лисенко та Оксана Петрусенко – видатні митці України з Полтавщини.

Іван Котляревський народився в місті Полтава 29 серпня (9 вересня) 1769 р. Український письменник, поет, драматург, зачинатель сучасної української літератури та формування і встановлення нової української літературної мови. Його поема “Енеїда”, п’єси “Наталка Полтавка” і “Москаль-чарівник” написані на основі живого усного мовлення народу.

Микола Лисенко народився 10 березня 1842 року у с. Гриньки, що на Полтавщині. Видатний український композитор – класик української музичної культури.

Ще у 13 років, навчаючись у Харкові в гімназії, він став відомим піаністом. Пізніше зацікавився збиранням народних пісень, вів величезну роботу по збиранню, вивченню і пропаганді українського фольклору.

Навчався на природничому факультеті спочатку Харківського, а потім Київського університетів. А вже через 2 роки їде до Лейпцига навчатись у консерваторії. Вчитися треба було 4 роки, але Лисенко встигає все вивчити за два. У характеристиці, доданій до випускного свідоцтва про закінчення консерваторії, сказано: “Пан Лисенко, при своїй зразковій старанності й чудовому таланті, досяг блискучих успіхів і є піаністом, віртуозна техніка й характерне, піднесене та духовно наснажене виконання якого значно виходять за межі того, що звичайно вимагається від учнів”.

Написав оперу “Наталка Полтавка” за твором Івана Котляревського. В Києві є дім-музей М. Лисенка, установлено пам’ятник біля Національного Оперного театру.

Оксана Петрусенко – талановита оперна співачка, “український соловей”. За весь час своєї артистичної діяльності створила багато цікавих образів у творах видатних українських митців. Виконання ролі Наталки в опері Лисенка “Наталка Полтавка” принесло Оксані всенародну славу. Її виконання так ніхто і не зміг перевершити.

2. Слухання пісні.

Учні слухають пісню Наталки з опери Миколи Лисенка у виконанні Оксани Петрусенко (диск).

– Які почуття викликав у вас спів Оксани Петрусенко?

– Якими словами характеризує себе героїня?

– Доберіть синоніми до виразу не спесива. (Не гордовита, скромна.)

3. Каліграфічна хвилинка (за вправою 147).

– Із поданих складів утворіть слова. (Композитор, актор.)

– Запишіть каліграфічно ці слова та речення. Зверніть увагу, у якому відмінку вжито виділений іменник у реченні.

4. Робота з таблицею.

– Розгляньте табличку на с. 73. Зверніть увагу, в яких випадках у іменників чоловічого та жіночого роду пишемо закінчення – и, – і, – і?

– Спробуйте сформулювати правило та наведіть власні приклади, орієнтуючись на кінцевий приголосний основи.

IV. Фізкультхвилинка.

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі нашій уклоніться

За щасливий день вчорашній.

Всі до сонця потягніться,

Вліво, вправо нахиліться,

Веретенцем покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.

V. Закріплення нового матеріалу.

1. Самостійна робота (за вправою 149).

Учні читають текст самостійно і записують його у зошит, ставлячи слова, що в дужках, у потрібній формі. Підкреслюють іменники в родовому відмінку, виділяють їх закінчення.

2. Бесіда.

– Що ви дізналися про Оксану Петрусенко з тексту?

– У якому відмінку ви ставили слова, розкриваючи дужки? Поясніть їх правопис.

VI. Підсумок уроку.

– Що ви дізналися про правопис іменників чоловічого та жіночого роду в родовому відмінку з основою на – а (-я)?

– Як перевірити себе?

– Послухайте аудіозапис до вправи 150. Доповніть розповідь про Оксану Петрусенко.

VII. Домашнє завдання.

1. Вправи 150.1, 150.3.

2. Для тих, хто хоче знати більше: вправа 150.2.

УРОК 36 УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ. КОНТРОЛЬНА РОБОТА. ПИСЬМОВИЙ ПЕРЕКАЗ

?include(“$DOCUMENT_ROOT/block/list. html”;?> ?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Правопис закінчень іменників жіночого та чоловічого роду на - Плани-конспекти уроків по українській мові


Правопис закінчень іменників жіночого та чоловічого роду на