Православ’я

Політологічний словник

Православ’я – один із трьох основних (поряд із католицизмом і протестантизмом) напрямів у християнстві, що сформувався на території колишньої Візантії й став самостійним офіційно після розколу в 1054 р. християнської церкви на східну та західну. Своїм витоками П. сягає перших автокефальних християнських церков – Константинопольської, Александрійської, Єрусалимської, що виникли у IV ст. на територіях східної частини Римської імперії і суміжних з нею держав. У цьому ж столітті надання православ’ю статусу

державної релігії узалежнило його від імператорської влади, зробило ревним прихильником традиційної догматики та культу. Саме поняття “православний” означає, що це “той, хто правильно славить Бога”. Основа православного віровчення – Святе Письмо, Святий Переказ (рішення вселенських та помісних соборів V-V11 ] ст., праці отців церкви), Символ віри (визнання триєдності Бога, боговтілення, спокутної жертви Ісуса Христа, загробного воздаяння, також як визнання церкви як посередника між Богом та
людьми).

Особлива роль у П. належить культу святих, церковним святам, вшануванню ікон. П. визнає всі сім християнських таїнств: хрещення, яке здійснюється потрійним зануренням у воду; миропомазання, що вибудовується відразу після хрещення; євхаристії (причастя), яке здійснюється звичайним квасним хлібом та вином; а також сповідь, шлюб, священство, єлесвячення. Культова система православ’я, окрім таїнств, передбачає молитви, поклоніння хресту, іконам, мощам і святим, а також систему дванадцятих свят. Особливе значення мають: Різдво Христове – 7 січня; Хрещення Господнє (Богоявлення) – 19 січня; Стрітення – 15 лютого; Вхід Господній у Єрусалим (вербна неділя) – в останню неділю перед Великоднем; Вознесіння Господнє – на 40- й день після Великодня; Трійця (П’ятидесятниця) – на 50-й день після Великодня; Спаси: перший – 14 серпня, другий – 19 серпня, третій – 29 серпня; Здвиження Хреста Господнього – 27 вересня; Різдво Пресвятої Богородиці -21 вересня; Благовіщеня Пресвятої Богородиці – 7 квітня; Паска (Великдень) – перша неділя після весняного рівнодення; Покрова Пресвятої Богородиці – 14 жовтня; Преображення Господнє – 14 серпня. Православне богослужіння супроводжується хоровим співом. До духовного сану у П. допускаються одружені чоловіки, а ченці й єпископи обов’язково мусять бути неодруженими. Православні не визнають філіокве. П. не має єдиного світового адміністративного центру. Це децентралізована асоціація 15 автокефальних церков зі спільними догматичною та канонічною системами. П’ять церков не одержали офіційного визнання своєї автокефалії, серед них й Українська православна церква Київського патріархату. До П. належать і шість Давніх східних православних церков, які або не брали участі, або не визнали рішень Халкідонського Собору 451 р. В Україні П. є найвпливовішою конфесією. Українське П. репрезентують Українська православна церква Київського патріархату, Українська автокефальна православна церква та православна церква Московського патріархату.

Булгаков С. В. Православия: Праздники и посты. – М., 1994; Власовський І. Нарис історії Української православної церкви. – К., 1990; Історія православної церкви в Україні. – К, 1997; Релігії в Україні. – К., 1999.

А. Черній




Православ’я