Правосвідомість – система понять, поглядів, уявлень і почуттів з приводу чинного або бажаного юридичного права, а також діяльності, пов’язаної з цим правом. Виділяють такі елементи П.: 1) за змісти, і правових поглядів – інформаційний, або когнітивний – знання права (освіченість у законодавстві, поінформованість щодо змісту юридичних норм); оціночним, або аксіологічний (ставлення до законодавства, до складових частин його – позитивне, негативне, байдуже); регулятивний – психологічна установка щодо поведінки, регульованої правом
Ці дві частини П. можуть включати як інтелектуальні, так і емоційні елементи (хоча й у різних “пропорціях”), а також як правильні, істинні, так і помилкові знання про правову дійсність (хоча теж у неоднакових “пропорціях”); 4) за територіальною поширеністю – загальна П. і локальна П. (місцева, регіональна); 5) за суб’єктами (носіями) П.- індивідуальна і колективна, загально-соціальна (загальнонародна), національна, класова, групова; 6) за характером діяльності носіїв П.- професійно-юридична (практично-юридична,