Пред’явлення для впізнання

Пред’явлення для впізнання – слідча або судова дія, яка полягає в тому, що свідку, потерпілому або підозрюваному, обвинуваченому (підсудному) показують певний об’єкт (людину, предмет, тварину, труп або його частини) для того, щоб з’ясувати, чи це саме той об’єкт, який вони раніше бачили і про який давали показання. Порядок П. для в. визначено ст. 174-176, 309 КПК. Перед тим як пред’явити об’єкт для впізнання, упізнавача допитують про ознаки цього об’єкта і обставини, за яких він його бачив. Результати допиту заносяться до протоколу.

Коли упізнавач є свідком чи потерпілим, його попереджають про кримінальну відповідальність за дачу свідомо неправдивих показань, а свідка, крім того, і за відмову від дачі показань. Людина, яка підлягає упізнанню, пред’являється упізнавачу разом з іншими особами тієї самої статі в кількості не менше трьох, які не мають різких відмінностей у зовнішності та одязі, причому їй пропонується зайняти будь-яке місце серед цих осіб. Інші об’єкти пред’являють для впізнання серед однорідних предметів (це правило не поширюється на впізнання трупа або його частин). У разі необхідності впізнання можна проводити за фотознімками. Про П. для в. і його наслідки при розслідуванні складають протокол, який підписують усі особи, які брали у ньому участь, а в суді – заносять до протоколу судового засідання.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)


Пред’явлення для впізнання - Довідник з правознавства


Пред’явлення для впізнання