Приголосні звуки – Фонетика

Фонетика

Приголосні звуки

Приголосні звуки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , .

За участю шуму й голосу під час творення приголосних та за їх співвідношенням приголосні звуки поділяються на сонорні ( , , , , , , , , – у них переважає голос над шумом; звуки і називаються плавними, і – носовими) та шумні (сюди належать усі інші, не згадані вище; у них під час творення переважає шум). Шумні приголосні, утворені за участі голосу, називаються дзвінкими, а утворені лише за допомогою шуму – глухими. Дзвінкі й глухі приго лосні в українській

мові є парними (крім глухого, який не має пари серед дзвінких приголосних). Дзвінких приголосних 11, глухих – 12.

Дзвінкі: , , , , , , , , , , .

Глухі: , , , , , , , , , , , .

За місцем творення приголосні поділяються на:

– губні, , , , ;

– передньоязикові, , , , , , , , , , , , , , , , , ;

– середньоязикові, , , , ;

– задньоязикові, , ;

– глотковий.

За способом творення приголосні української мови поділяються на:

– проривні (або зімкнені) – , , , , , , , ;

– фрикативні (або щілинні) – , , , , , ,

, , , , ;

– зімкнено-прохідні – , , , , , , ( ще називають вібрантом);

– африкати (злиті) – , , , , , .

Виділяють ще свистячі приголосні ( , , , ) та шиплячі ( ,

, , ).

Приголосні української мови розрізняються також за твердістю і м’якістю. Твердих приголосних є 22, м’яких – 10.

Тверді: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , .

М’які: , , , , , , , , , .

М’які приголосні поділяються на групи: м’які (палатальні) – , , , , та пом’якшені (палаталізовані) – , , , , ; окремо позначаються напівпом’якшені (напівпалаталізовані) – , , , , , , , , , , , , , які стоять перед або перед я, ю, є (без роздільної вимови): , , , та ін.

Оскільки в українській мові немає спеціальних літер на позначення м’яких приголосних, то орфографічно вони розпізнаються за м’яким знаком, буквами я, ю, є, і, які стоять після них: сила – сіль, лінь – лину, тюлька – тур, ллється – летиш, рясно – ранок.




Приголосні звуки – Фонетика