Прийменник

УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
МОРФОЛОГІЯ

Прийменник

Прийменник – незмінна частина мови, що виражає залежність іменника, прикметника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні: Рахувати до ста, збиратися в дорогу, ставок край села, від одного до десяти.

Прийменник з іншими частинами мови може вказувати на:

– об’єкт дії: Подарунок (для кого?) Сестри, писати (про кого?) Про брата;

– напрямок: Їхати (куди?) На море, йти (куди?) До лісу;

– місце: Росте (де?) Біля криниці;

– причину:

Заспівав (з якої причини?) Від радості;

– мету: Зібратися (з якою метою?) Для гри;

– час: Залишити (на скільки?) До завтра.

Один і той самий прийменник може виражати різні смислові відношення: Росте за хатою (місце) – Прийти за годину (час) – Купив за гривню (об’єкт).

Одне й те саме значення може бути виражене за допомогою різних прийменників: Росте біля дороги, росте при дорозі, росте край дороги, росте поблизу дороги.

Прийменники можуть вступати в синонімічні й антонімічні зв’язки: При, біля, поблизу, край, неподалік (синоніми); В – з, під – над (антоніми).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


Прийменник - Довідник з української мови


Прийменник