ПРИКМЕТНИК. ГОЛОСНІ У ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕННЯХ ПРИКМЕТНИКІВ

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

§3. ПРИКМЕТНИК. ГОЛОСНІ У ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕННЯХ ПРИКМЕТНИКІВ

24. Прочитайте вірш. Визначте в його тексті прикметники, поставте до кожного з них питання. Від якого слова ви ставили питання до прикметника?

ОСІННЯ ВИШИВАНКА

Вишивають сірі журавлі

Дощового неба скатертину.

Вітерець безжальний до землі

Жовту нахиляє горобину.

Оселився дощик на гіллі,

Облітає айстра пелюстками,

Вишивають небо журавлі

Чорними і білими нитками.

За Б. Сахно.

Якими кольорами

вишивають небесну скатертину журавлі? Чому так здалося авторові вірша? У відповіді вживайте якнайбільше прикметників. У яких кольорах ви уявляєте собі сонячний осінній день? Назвіть такі кольори. Якими частинами мови ви назвали ці кольори?

 ПРИКМЕТНИК. ГОЛОСНІ У ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕННЯХ ПРИКМЕТНИКІВ

Роздивіться зображення витворів народних майстрів. Які почуття вони у вас викликають? Скористайтеся Словничком почуттів.

Якби ви хотіли зобразити осінь, то що вибрали б: фотографію, вишивку, фарби чи слово? Свою відповідь обгрунтуйте.

 ПРИКМЕТНИК. ГОЛОСНІ У ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕННЯХ ПРИКМЕТНИКІВ

25. Прочитайте. Назвіть прикметники разом з іменниками, із якими

вони пов’язані за змістом. Визначте рід, число та відмінок іменників та прикметників.

1. Сорочку мати вишила мені червоними і чорними нитками (Д. Павличко).

2. Вишивала мати рушники золотими й синіми нитками (Є. Зозуляк). 3. Наберу на голку я бісер кольоровий. Синій колір – то душа, хрест вишневий – цвіт любові (О. Кожем’яка).

Які кольори для української вишивки традиційні? Що означає червоний колір? У відповіді вживайте прикметники.

– Як українці ставляться до сорочки-вишиванки, вишиваного рушника? Розкажіть про це.

– Поясніть написання виділених слів.

26. Перепишіть, ставлячи в потрібній формі подані в дужках прикметники.

1. Усі ми любимо (співучий) та (дзвінкий) (український) мову (П. Тичина). 2. У мові – чари (барвінковий), аж сяють барви (веселковий) (Д. Білоус). 3. Батьківщина, мати, мова – три (цілющий), (вічний) слова (М. Сингаївський). 4. Мов (поганий) не існує в світі. Є лише (поганий) язики (А. Бортняк).

 ПРИКМЕТНИК. ГОЛОСНІ У ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕННЯХ ПРИКМЕТНИКІВ

27. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Закінчення прикметників виділіть рамкою. Від чого залежить рід, відмінок та число прикметника у словосполученні?

Щир., слово, у щир..й душі; мудр..ми прислів’ями; мудр..й приказці; за широк..ми полями; за дрімуч..ми лісами; на широк..й дорозі; у глибокий річці; глибокими морями.

3 двома словосполученнями (на вибір) усно складіть речення.

28. І Перепишіть, уставляючи пропущені закінчення. Визначте рід, число і відмінок прикметників.

Повіяло легеньк.. вітерцем, і всі дерева в лісі заспівали. Кожне шуміло свіж.. листям та співало свою пісню.

Береза співала ніжн.. пісню. Вона добротою відгукувалась у наших юнацьк.. серцях.

Дуб співав мужн.. пісню. Від неї нам хотілося бути могутн.., відважн.. .

Ось які пісні почули ми в осінь., лісі.

За В. Сухомлинським.

Чи можуть дерева співати? Чому шелест і шарудіння листя автор тексту сприйняв як спів? У відповіді вживайте прикметники.

Зберіть у довідковій літературі й Інтернеті інформацію про ліси України. Розкажіть про них у класі. Підготуйте презентацію на цю тему.

Почніть збирати матеріали до виставки “Природа України в сучасному живописі”, яку можна буде провести в березні – напередодні Міжнародного дня лісу.

ХОЧУ І МОЖУ! ЗНАЮ І РОЗПОВІДАЮ”

Запитання і завдання для самоперевірки

Яка частина мови називається іменником? Наведіть приклади.

Як розрізняють назви істот і неістот? Наведіть приклади.

– Як визначають рід іменників?

– Що означають іменники у формі однини та у формі множини?

– Як змінюються іменники? Назвіть відмінки іменників.

Яка частина мови називається прикметником? Наведіть приклади.

– Яка роль прикметників у мовленні?

– Як змінюються прикметники? Наведіть приклади.

– Від чого залежить рід, відмінок та число прикметників у словосполученнях українська мова, українською мовою, до української мови?

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ГОВОРІННЯ

ПОНЯТТЯ ПРО СИТУАЦІЮ СПІЛКУВАННЯ. СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ

Мовлення має монологічну або діалогічну форму.

Монолог – це висловлювання однієї особи.

Діалог – розмова двох або кількох осіб. Кожен зі співрозмовників почергово то говорить, то слухає.

Отже, в усному діалогічному спілкуванні поєднано говоріння та аудіювання (слухання-розуміння).

Висловлювання кожного зі співрозмовників називається реплікою.

29. Прочитайте народні усмішки мовчки. Монологом чи діалогом є кожен поданий текст?

– Васильку, останнім часом ти став набагато краще виконувати домашні завдання. Напевно, тобі хтось допомагає?

-Зовсімні, ГалиноПетрівно. Просто вже два тижні, як у нас зіпсувався телевізор.

– Матусю, ми сьогодні на уроці кулінарії приготували обід!

– І що ж, Тетянко, вам дозволили його потім з’їсти?

– Дозволили? Жартуєш? Примусили!

Скільки осіб бере участь у кожному діалозі?

– Ким є співрозмовники і як ви це зрозуміли?

– Прочитайте усмішки вголос за особами.

Для виникнення мовленнєвого спілкування необхідні такі умови:

– щоб було хоча б двоє людей: той, хто говорить (його називають мовець), і той, кому адресують мовлення (адресат);

– щоб виникла потреба в спілкуванні;

– щоб мовець і адресат говорили однією мовою.

30. Прочитайте текст спочатку мовчки. З’ясуйте, скільки осіб бере участь у переданому в ньому спілкуванні. Прочитайте текст уголос за особами.

 ПРИКМЕТНИК. ГОЛОСНІ У ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕННЯХ ПРИКМЕТНИКІВ

– Слухай, племінничку! Оце як увійдем у хату, поздоровкайся з людьми чемно, слівце їм скажи гарненьке, кругленьке.

– Спасибі, дядечку, за науку! Так і зроблю.

– Добрий день вам у вашій господі!

Доброго вам здоров’я, та з неба дощ, та на столі хліб!

– Здрастуйте, гості дорогі!

– Доброго дня! Обруч! Обруч!

– Де ти бачиш обруч?

– Що ж, як нема обруча? Мене дядько так учили, щоб я сказав слівце кругленьке, гарненьке. Якого ще круглішого треба за обруч?

Народна мудрість.

Поясніть, що мав на увазі дядько, коли радив небожеві сказати “кругленьке” слівце.

– Назвіть ужиті в тексті слова ввічливості.

– Назвіть слова ввічливості, які ви у своєму мовленні вживаєте найчастіше.

Сукупність норм поведінки, правил чемності називають етикетом. Правила поведінки передбачають використання сталих висловів, так званих слів ввічливості. Інакше їх називають етикетними формулами.

Певні етикетні формули вживають під час привітання, прощання, знайомства, для вибачення, висловлення подяки або поздоровлення, запрошення, для похвали, прохання.

31. Подані слова й словосполучення запишіть у такій послідовності: ті, що вживаються:

1) для привітання; 3) для вибачення;

2) під час прощання; 4) для висловлення вдячності.

Здрастуйте. Щиро дякую. Даруйте. Бувайте здорові! Доброго ранку! Велике спасибі. До побачення! Дуже вдячний. На все добре! Перепрошую. Привіт! Добрий день (добридень)! Прощавайте! Доброго вечора! Ходіть з Богом! Вітаю вас! До наступної зустрічі! Прошу вибачити (пробачити). Ходи здоровий. Бувайте здорові, майтеся гаразд!

32. Ознайомтеся з основними правилами спілкування. Поясніть, чому їх потрібно дотримуватись.

Основні правила спілкування

Будь уважним, доброзичливим, люб’язним, виявляй увагу до співрозмовника. Під час розмови дивися співрозмовникові у вічі. Ретельно обмірковуй кожне своє слово. Будь чесним, чуйним і справедливим. Ніколи не хвались.

– Обов’язково вживай доречні слова ввічливості.

Уважно вислуховуй співрозмовника, ніколи його не перебивай.

Поважай думку співбесідника, навіть якщо ти з нею не згоден.

Говори про те, що цікаво співрозмовникові.

– Ніколи не виявляй свого поганого настрою.

Не говори надто голосно. Говори зрозуміло, чітко, точно. Не вживай грубих слів.

33. Прочитайте прислів’я. Про порушення яких правил спілкування йдеться в кожному з них? Поясніть.

1. Впік мене тим словом, не треба й вогню. 2. Багато казав, та нічого слухати. 3. Говорить, що слина до губи принесе. 4. Слово сильніше списа ранить. 5. Його не переслухаєш. 6. Дурний язик попереду розуму біжить.

Обговоріть із сусідом по парті правила спілкування. Які ще правила ви могли б запропонувати?

– Як ви вважаєте, чи мають розрізнятися правила спілкування в дитячому та дорослому товаристві? Чому?

34. Складіть і розіграйте діалог, який міг би відбутися між двома однокласниками під час шкільної перерви. Використайте в репліках подані в рамці слова, словосполучення і речення. Які з них є етикетними формулами?

Доброго ранку! (або Добрий ранок!) Як справи?

Радий тебе бачити. Розклад уроків. Допоможи, будь ласка. Якщо тобі не важко. Бібліотека. Час роботи. Перелік підручників. Необхідні для роботи словники. Не все встигли придбати. Щиро вдячний Спасибі. Прошу. Дякую.

Радий допомогти.

Зберіть інформацію про правила спілкування мобільним телефоном. Чи варто їх дотримуватися? Чому?

На наше мовлення впливають умови, за яких відбувається спілкування (такі умови називають ситуацією спілкування). Треба навчитись орієнтуватися в цих умовах.

Передусім потрібно з’ясувати, офіційними чи неофіційними є обставини, у яких ви спілкуватиметесь; хто адресат вашого мовлення.

Потім визначити, яка мета спілкування, тобто чого ви прагнете: про щось повідомити, щось з’ясувати, до чогось спонукати. Треба визначити тему (про що говоритимете) і головну думку (які висновки з цього випливатимуть) майбутньої розмови.

35. Поміркуйте та скажіть: за офіційних чи неофіційних обставин відбуватиметься спілкування і хто може стати адресатом вашого мовлення, якщо ви прийдете до: поштового відділення, поліклініки, музею, бібліотеки, кінотеатру, спортзалу, магазину; – бабусі в гості, сестри на день народження, однокласника, щоб разом робити уроки, сусідів на їхнє родинне свято?

36. Уявивши, що ви прийшли до шкільної бібліотеки, зорієнтуйтеся в умовах спілкування. Для цього замисліться над таким: – офіційною чи неофіційною можна вважати ситуацію спілкування? хто буде адресатом вашого мовлення? яка тема спілкування (про що ви говоритимете)? – яка головна думка вашого висловлювання (які висновки має зробити ваш співрозмовник)?

37. Придумайте діалог між п’ятикласником і бібліотекарем. Підготуйтеся розіграти цей діалог зі своїм однокласником. Дотримуйте основних правил спілкування.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)


ПРИКМЕТНИК. ГОЛОСНІ У ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕННЯХ ПРИКМЕТНИКІВ - Українська мова


ПРИКМЕТНИК. ГОЛОСНІ У ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕННЯХ ПРИКМЕТНИКІВ