Прилади радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю

ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНА ПІДГОТОВКА

ТЕМА: ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

§34. Прилади радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю

Поміркуйте, як можна визначити наявність радіаційної чи хімічної небезпеки.

Призначення, склад і порядок використання приладів радіаційної розвідки і контролю радіоактивного забруднення ДП-5В. Вимірювач потужності дози ДП-5В (радіометр-рентгенометр) (іл. 34.1) призначений для:

♦ виявлення радіоактивного випромінювання;

♦ вимірювання рівня гамма-радіації на місцевості та

радіоактивного зараження поверхні різних предметів за гамма-випромінюванням;

♦ виявлення бета-випромінювання.

Діапазон вимірювання приладу від 0,05 мР/год до 200

Р/год. Прилад має шість піддіапазонів.

Живлення приладу здійснюється від 3-х елементів живлення типу А-336.

Піддіапазон

Положення ручки перемикача

Шкала

Одиниця

Вимірювання

Межа

Вимірювання

І

Х 200

0-200

Р/год

5-200

II

Х

1000

0-5

МР/год

500 – 5000

III

Х 100

0-5

МР/год

50 – 500

IV

Х10

0-5

МР/год

5-50

V

Х 1

0-5

МР/год

0,5-5

VI

Х 0,1

0-5

МР/год

0,05 – 0,5

Основні частини приладу: головні телефони; футляр з кришкою; тумблер освітлювання шкали мікроамперметра; шкали вимірювань мікроамперметра; кнопка складання показника мікроамперметра; перемикач піддіапазонів; кабель; блок детектування (зонд); подовжувальна штанга.

Комплект елементів живлення забезпечує безперервну роботу протягом 70 год. Живлення приладу здійснюється від зовнішнього джерела постійного струму напругою

12 В або 24 В. Для цього використовується розподілювач напруги. Маса приладу з елементами живлення – 3,2 кг.

Підготовка приладу до роботи.

♦ Встановити ручку перемикача піддіапазонів у положення 0.

♦ Під’єднати джерело живлення.

♦ Поставити ручку перемикача піддіапазонів у положення “К” (контроль режиму), навпроти чорного трикутника. Стрілка приладу має встановитись у контрольному секторі. Якщо стрілка не відхиляється або не встановлюється, необхідно перевірити справність елементів живлення.

 Прилади радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю

Іл. 34.1. Прилад радіаційної розвідки та контролю радіоактивного забруднення ДП-5В

Прилад перевіряється контрольним джерелом бета-випромінювання, прикріпленим у заглибленні на поворотному екрані блоку детектування.

Щоб перевірити працездатність приладу, потрібно:

♦ під’єднати телефон;

♦ встановити екран блоку детектування в положення “К”;

♦ послідовно встановити ручку перемикача діапазонів у положення “х1000”, “х100”, “х10”, “х1”, “х0,1”. При цьому стрілка мікроамперметра в положеннях “х1000”, “х100” (2 і 3 піддіапазони) не відхиляється через недостатню активність контрольного елемента; в положеннях “х1”, “х 0,1” стрілка має зашкалювати. Потріскування в телефоні повинно бути відчутним на всіх піддіапазонах, окрім першого. На діапазоні “х10” необхідно зняти показники приладу та зіставити їх із записом у паспорті. У випадку, коли різниця не перевищуватиме 30%, то похибка становить у межах норми – приладом можна користуватися;

♦ повернути екран блоку детектування в положення “Г” (контроль гамма-випромінювання);

♦ поставити ручку перемикача піддіапазонів у положення “Контроль режиму” навпроти чорного трикутника, блок детектування закріпити на подовжувальній штанзі – прилад до роботи готовий.

 Прилади радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю

Іл. 34.2. Радіаційна розвідка

 Прилади радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю

Іл. 34.3. Вимірювання радіоактивного забруднення: а – автомобіля; б – води

При вимірюванні рівнів радіації за гамма-випромінюванням на місцевості зонд утримувати на висоті 0,7-1,0 м від поверхні землі (іл. 34.2); при вимірюванні радіоактивного зараження поверхні різних предметів або води за гамма-випромінюванням блок детектування піднести до поверхні предмета (тіла людини, поверхні води) на відстань 1-1,5 см або занурити у воду (іл. 34.3). Перемикач піддіапазонів послідовно встановлювати у всіх положеннях, починаючи з першого.

Виявлення бета-випромінювання: робота з приладом виконується в послідовності, яка вказана для вимірювання радіоактивного зараження поверхні за гамма-випромінюванням;

– отримавши відхилення стрілки мікроамперметра, екран блоку детектування поставити в положення “Б”;

 Прилади радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю

Іл 34.4. Вимірювач потужності доз ІМД-5

– збільшення показів приладу на одному підціапазоні, порівняно з гама-випромінюван – ням, показує наявність бета-випромінювань на досліджувальній поверхні.

Приладами ДП-5В оснащені підрозділи Збройних сил України. Аналогом його, приладом ІМД-5 (іл. 34.4), забезпечені сили ЦЗ об’єктів господарського комплексу.

Сучасніший прилад радіометр бета-, гамма-випромінювання “Прип’ять” – призначений для контролю радіаційної обстановки в місцях проживання та роботи населення. За його допомогою можна вимірювати: величину зовнішнього гамма-фону; забруднення радіоактивними речовинами житлових та виробничих приміщень, будівель та споруд, предметів побуту, одягу, території, поверхні грунту, транспортних засобів; вміст радіоактивних речовин у продуктах харчування.

Українські науковці створили прилади, у яких об’єднані функції радіометра і дозиметра, що значно збільшує їх можливості. Промисловість випускає дозиметр-радіометр універсальний МКС-У (модернізований рентгенометр ДП-5В), “Терра” (МКС-05), “Пошук” (МКС-07) (іл. 33.2).

Як приклад, наведемо особливості дозиметра-радіометра універсального МКС-У:

– можливість запису в енергонезалежну пам’ять з передачею в персональний комп’ютер через інфрачервоний порт до 4096 результатів вимірювань;

– можливість перегляду записаних результатів вимірювань на власному цифровому індикаторі;

– вимірювання аварійних рівнів потужності еквівалентної дози гамма-випромінювання з доставкою виносного детектора на відстань до 12 м;

– автоматична установка інтервалів та діапазонів вимірювань;

– індикація розрядки джерела живлення.

Призначення, склад і порядок використання приладів контролю радіоактивного опромінення (ДП-22В, ДП-24 та ІД-1). Прилади контролю радіоактивного опромінення ДП-22В, ДП-24 (іл. 34.5) призначені для визначення отриманої людиною дози опромінення (поглинутих доз).

Комплект складається із зарядного пристрою ЗД-5 і дозиметрів ДКП-50-А (дозиметр кишеньковий, прямопоказувальний на 50 рентген) (іл. 34.6).

Дозиметри забезпечують вимірювання індивідуальних доз гамма-опромінення в діапазоні 2-50 Р за потужності доз 0,5-200 Р/год.

Відлік вимірювання доз здійснюється за шкалою, яка розташована всередині кожного дозиметра і відградуйована в рентгенах.

Принцип дії подібний до принципу дії електроскопа. Основна частина дозиметра – малогабаритна іонізаційна камера, до якої підключено конденсатор з електроскопом. Під впливом гамма-випромінювання у робочому відділенні камери виникає іонізаційний струм, що зменшує потенціал конденсатора. Зменшення потенціалу пропорційне експозиційній дозі опромінення. Відхилення рухомої системи електроскопа – платинової нитки – визначається за шкалою, відградуйованою у рентгенах. Тривалість роботи з одним комплектом живлення – не менше 30-ти годин. Конструкція дозиметрів забезпечує їх герметичність. Саморозряд дозиметрів не перевищує 2 поділки за добу.

 Прилади радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю

Іл. 34.5 Комплекти індивідуальних дозиметрів ДП-22В і ДП-24

 Прилади радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю

Іл. 34.6. Індивідуальний дозиметр ДКП 50-А: а – загальний вигляд; б- шкала

Підготовка дозиметра до роботи

♦ Відкрити захисну оправу дозиметра і захисний ковпак гнізда.

♦ Ручку потенціометра на зарядному пристрої повернути проти годинникової стрілки до кінця.

♦ Дозиметр вставити в гніздо зарядного пристрою.

♦ Спостерігаючи в окулярах, легко натиснути на дозиметр і повернути ручку потенціометра праворуч так, щоб зображення нитки на шкалі дозиметра зупинилось на позначці “0”, після чого вийняти дозиметр із гнізда.

♦ Перевірити розміщення нитки, оглянувши її при денному світлі: за вертикального положення нитки вона має розміщуватися на поділці “0”.

♦ Вкрутити захисну оправу дозиметра і ковпачок зарядного гнізда.

Дозиметр під час роботи на зараженій радіоактивними речовинами території носять у кишені. Таким чином, періодично дивлячись в окуляри дозиметра на розташування нитки на шкалі, визначають отриману величину дози гамма-випромінювання.

Комплекти дозиметрів ДП-24 і ДП-22В відрізняються тільки кількістю дозиметрів. Перший має 5, а другий – 50 індивідуальних дозиметрів.

Комплект індивідуальних дозиметрів ІД-1 (іл. 34.7, 34.8) слугує для вимірювання поглинених доз гамма-нейтронного випромінювання в межах від 2 рад до 500 рад за потужності дози від 10 рад/год до 360 000 рад/год. Ціна поділки на шкалі дозиметра – 20 рад. Дозиметр перезаряджається від зарядного пристрою ЗД-6.

 Прилади радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю

Іл. 34.7. Комплект ІД-1: 1 – індивідуальний дозиметр; 2 – зарядний пристрій

 Прилади радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю

Іл. 34.8. Індивідуальний дозиметр ІД-1: І – окуляр; 2 – шкала; 3 – тршіач; 4 – заглушка; 5- платинова нитка

Серед сучасних приладів варто виділити дозиметри гамма-випромінювання: індивідуальний ДКГ-21 і “Кадмій” (ДКС-02П) (іл. 33.2).

Хімічний контроль здійснюється з метою визначення наявності та ступеня зараження ОР, СДОР людей, тварин, техніки, одягу, засобів індивідуального захисту, продуктів, води, фуражу тощо. Контроль здійснюється за допомогою приладів хімічної розвідки (ВПХР, ДОЗОР-С-М-5Н) (іл. 34.9).

 Прилади радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю

Іл. 34.9. Проведення хімічної розвідки

Виявлення отруйних речовин за допомогою органів чуття (органолептично) не завжди можливе внаслідок відсутності в багатьох речовин запаху, кольору, подразнюючої дії, а найголовніше, небезпечно: токсичність деяких отруйних речовин настільки висока, що спроба визначити їх за подразнюючою дією може призвести до важкого ураження. Органолептично можна лише орієнтовно визначити окремі отруйні речовини (типу іприт) за краплями та плямами на заражених об’єктах, за зміною кольору рослинності та іншими зовнішніми ознаками.

Основним способом виявлення та визначення отруйних речовин у повітрі, на місцевості, техніці, одязі та інших об’єктах є використання засобів хімічної розвідки, а також узяття проб і подальший їх аналіз у хімічних лабораторіях. Для виявлення та визначення отруйних речовин застосовують хімічні методи, які базуються на використанні реакції отруйних речовин з певними речовинами-індикаторами. Для зручності користування індикатори наносять на пористу основу (силікагель, фільтрувальний папір) або розміщують у скляних ампулах. Пориста основа з нанесеним індикатором або ампула з реактивами розміщується в скляних індикаторних трубках, які запаяні з обох боків. Для виявлення та визначення отруйних речовин індикаторні трубки та ампули розкривають, через них прокачують заражене повітря, унаслідок чого відбувається взаємодія отруйної речовини з індикатором (реактивом) і змінюється забарвлення наповнювача трубки. За характером та інтенсивністю забарвлення визначається тип отруйної речовини та його концентрація.

Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР) призначений для визначення отруйних речовин у повітрі, на місцевості та різних предметах і об’єктах (іл. 34.10).

Прилад складається з металевого корпусу з кришкою та розташованих усередині ручного насоса, паперових касет з індикаторними трубками, протидимових фільтрів, захисних ковпачків, насадки до насоса, електроліхтаря, грілки та патронів до неї. У комплект приладу також входять: лопатка, інструкція з експлуатації, інструкція-пам’ятка щодо роботи з приладом. Маса приладу становить 2,3 кг.

 Прилади радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю

Іл. 34.10. Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР): І -ручний насос; 2 – плечовий ремінь з тасьмою; 3 – насадка до насоса; 4 – захисні ковпачки для насадки; 5 – протидимні фільтри; 6 – патрон грілки; 7 – електричний ліхтар; 8 – корпус грілки; 9 – штир; 10 – лопатка; 11 – індикаторні трубки в касетах

Ручний поршневий насос призначений для прокачування повітря, яке досліджується, через індикаторні трубки.

Паперові касети призначені для розміщення в кожній по десять індикаторних трубок з однаковим маркуванням.

Індикаторні трубки (іл. 34.11) призначені для визначення отруйних речовин і мають вигляд запаяних скляних трубок, усередині яких розміщені наповнювач і ампули з реактивами. У комплект приладу входять три види індикаторних трубок:

А) трубка з червоним кільцем і крапкою для визначення зарину, зоману, Vx-газів;

Б) трубка з трьома зеленими кільцями для визначення фосгену, дифосгену, синильної кислоти, хлорціану, хлору;

В) трубка з жовтим кільцем для визначення іприту, аміаку.

 Прилади радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю

Іл. 34.11. Індикаторні трубки для визначення ОР: а – зарину і Vx-газів (І – корпус трубки; 2 – ватні тампони; 3 – накопичувач; 4 – ампули з реактивами); б – фосгену, синильної кислоти і хлорціану; в – іприту

Залежно від завдань хімічної розвідки кількість індикаторних трубок та їх комплект можуть бути змінені.

Насадка призначена для роботи з приладом у диму, при визначенні отруйних речовин на фунті, техніці, одязі та інших предметах, а також при визначенні отруйних речовин у сипучих матеріалах.

Захисні ковпачки призначені для захисту внутрішньої поверхні воронки насадки від зараження краплями отруйних речовин та для розміщення проб грунту і сипучих матеріалів.

Протидимові фільтри використовують для визначення отруйних речовин у диму та в повітрі, яке містить пари речовин кислого характеру.

Електроліхтар використовують під час спостереження в нічний час за зміною забарвлення наповнювачів трубок.

Грілка призначена для підігріву трубок при пониженій температурі повітря (від -40°С до +15°С). Грілка складається з корпусу та термохімічних патронів.

Крім військового приладу хімічної розвідки, пост радіаційного і хімічного спостереження оснащують газосигналізатором “ДОЗОР-С-М-5Н”, який застосовують для контролю загазованості повітря. Прилад дає можливість визначити концентрацію аміаку, сірководню, хлору в мг/м3, а також поширення горючих газів, парів під час пожежі та наявність кисню в об’ємних долях у різних випадках під час надзвичайних ситуацій.




Прилади радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю