Примусова праця

Примусова праця – праця, що здійснюється з економічного та позаекономічного примусу, а не заради задоволення потреб у вільній і творчій праці. П. п. з позаекономічного примусу виникла в рабовласницькому суспільстві. Нею були зайняті мільйони рабів і колишніх вільних селян, які потрапили у боргову кабалу або не виконали певні повинності перед державою. За феодалізму П. п. з позаекономічного примусу здійснювалась у формі панщини (див. Панщина), а з економічного примусу – на власній ділянці землі. За капіталізму П. п. здійснювалась здебільшого

з економічного примусу. Водночас масштаби П. п. значно скоротились на вищій стадії капіталізму внаслідок істотного скорочення тривалості робочого дня (див. Робочий день). В період існування СРСР поєднувалися методи економічного та позаекономічного примусу (такою була праця багатомільйонної армії політв’язнів, значною мірою праця колгоспників у часи сталінізму). Після проголошення незалежності України масштаби П. п. значно розширились, оскільки, з одного боку, переважна більшість найманих працівників
перебуває на межі та за порогом бідності і змушена виконувати будь-які види низькооплачуваних і небезпечних робіт, а з іншого – межі П. п. у державному та недержавному секторах економіки певною мірою звузились внаслідок масового безробіття.




Примусова праця