Predmety


Принципи державного управління

Державне управління

Принципи державного управління. Проти закономірностей, відношення або взаємозв’язки суспільно-політичного характеру й інших груп елементів державного управління, висловлені у вигляді певного наукового положення, що застосовується в теоретичній і практичній діяльності людей у сфері державного управління. Як правило, це фундаментальні, науково обгрунтовані, а в деяких випадках і законодавчо закріплені положення, відповідно до яких будується і функціонує система державного управління. Найвідомішими є такі принципи державного управління: об’єктивності, універсальності, випереджувальною стану в державному управлінні, демократизму, поділу влади, законності, оптимізації управління, а також структурні принципи. Принцип об активності державною управління зумовлює необхідність дотримуватися в усіх управлінських процесах вимог об’єктивних закономірностей та реальних можливостей суспільних сил. Такий підхід потребує вивчення цих закономірностей, ретельного аналізу наявних політичних сил, їх можливостей, реального економічного та політичного потенціалу держави, соціального становища більшості населення, ведення постійних моніторингів усіх значних процесів (політичних, фінансових, виробничих, соціальних, інформаційних), що відбуваються в державі. Згідно з принципом універсальності функції управління не відрізняються між галузями державного та приватного управління (менеджменту). Це дає змогу, аналізуючи низку проблем державного управління, що принципово не відрізняються від аналогічних проблем менеджменту або недостатньо вивчені, використовувати відповідні напрацювання науки управління, в тому числі закономірності, принципи, теорії, концепції, ідеї, підходи, методи, прийоми. Принцип випереджувального стану в державному управлінні має на меті перехід в управлінні від орієнтації на минуле (планування від досягнутою) до орієнтації на майбутнє. Випереджувальний стан у державному управлінні передбачає широке використання його суб’єктами сучасних наукових результатів, пошук оптимальних управлінських рішень, зосередження висококваліфікованих фахівців із відповідним рівнем підготовки у сфері управління, орієнтацію управління на потреби суспільства та перспективи його розвитку. Принцип демократизму в державному управління відтворює народовладдя, а саме – визначає роль народу як носія і джерела влади, яку він реалізовує як опосередковано через референдуми та виборчу систему, так і через органи державної влади та місцевого самоврядування. Цей принцип передбачає захист основних прав і свобод людини, політичний та ідеологічний плюралізм, владу закону, реалізацію ідеї соціальності. Принцип поділу влади у державному управлінні припускає поділ системи влади на три гілки – законодавчу, виконавчу та судову. Він сприяє створенню системи стримування та противаг у владі та запобіганню встановленню недемократичного режиму і закріплюється в законах, насамперед, у конституції. Принцип законності передбачає пріоритет закону і спрямований на створення міцних правових засад у всіх основних сферах діяльності держави, правове регулювання державного управління та місцевого самоврядування, чітке дотримання всіма організаційними структурами та громадянами норм права. Він зумовлює необхідність переважно законодавчого визначення основних цілей, функцій, структур, процесів, самих принципів державного управління. Із цим принципом безпосередньо пов’язаний принцип правової захищеності управлінського рішення, тобто прийняття управлінських рішень на підставі знання чинного законодавства і тільки з урахуванням їх відповідності чинним правовим актам. Принцип оптимізації управління диктує необхідність скорочення галузевих ієрархічних рівнів управління, зниження регламентуючої ролі державного апарату, яка стримує самостійність та ініціативу організацій, удосконалення структури управління і мотивації праці. Але такі заходи, особливо в умовах зростання попиту па управління, що, наприклад, спостерігається в Україні, мають впроваджуватися розважливо, виходячи з обгрунтованих структурних перетворень під нові стратегічні цілі держави. Структурні принципи державного управління – це комплекс принципів, які систематизовані таким чином: структурно-цільові. що відображають закономірності раціональної побудови дерева цілей державного управління; структурно-функціональні, що характеризують закономірності та взаємозв’язки побудови функціональної структури державного управління; структурно-організаційні, які пов’язані із закономірностями та взаємозв’язками побудови організаційної структури державного управління; структурно-процесуальні. що дають уявлення про основні (визначальні) закономірності та взаємозв’язки раціонального й ефективного ведення управлінської діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. До загальних принципів державного управління можна зарахувати принцип єдності економіки та політики з пріоритетом політики, а також принцип поєднання загальних та локальних інтересів із збереженням пріоритету інтересів більш високого рівня. Процес виявлення й обгрунтування принципів державного управління повинен відповідати таким вимогам: відображати не будь-які, а тільки найбільш істотні, основні, об’єктивно-необхідні закономірності, відносини і взаємозв’язки державного управління; характеризувати лише стійкі закономірності, відносини і взаємозв’язки в державному управлінні; охоплювати переважно закономірності, відносини та взаємозв’язки, що властиві державному управлінню як цілісному соціальному явищу, тобто мають загальний, а не приватний характер; відображати специфіку державного управління, його відмінність від інших видів управління. На практиці принципи управління набувають характеру норм, правил, якими керуються в управлінській діяльності відповідно до соціально-економічних умов, що склалися у суспільстві.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Принципи державного управління - Державне управління