Природа рідного краю

ЧАСТИНА ДРУГА Післябукварний період

35 Природа рідного краю

Забаритися (задержаться)

Нищечком (тихонечко)

Наполоханий (напуганный)

Похнюпитись (потупиться)

Дмитро Чередниченко

СИНІЙ ВЕЧІР

Ходив, ходив, ходив синім лісом синій Вечір – та й забарився. Стала його мати Ніч шукати й додому кликати:

– Си-и-и-ну!

Почув він та й дух затаїв: “Мабуть, битиме”. І – бігом, бігом, бігом нищечком додому. Щоб як мати гукне, сказати: “А я тут, я коло хати був, далеко й не ходив…”

– Си-ну! Сину! Си-ній синку!..-

непокоїться мати.

Ось-ось добіжить Вечір додому, ось-ось добіжить. Та й перепинився й наробив шелесту – наполохані сичі закричали, а мати почула та й сплеснула в долоні:

– Нарешті з’явився, та ще й босий! Де ж твої черевички?

А Вечір стояв, похнюпившись, і тільки блимав темними очима:

– Загубив.

– Ану ходім, показуй де.

Цілу ніч ходила мати з сином, шукали черевички, так і не знайшли.

А вранці коники-стрибунці вийшли із хати з-під листка, аж коло порога сині черевички стоять, повні живої роси. Коники спочатку здивувалися, а потім напилися живої роси, взули сині черевички

та й стали на воротях:

– Ласкаво просимо до хати, любе сонечко.

Прослідкуй, як змальовано в оповіданні прихід вечора, ночі, ранку. Які картини поставали у твоїй уяві під час читання тексту? Розкажи, а потім намалюй їх.

Розглянь малюнки. Дай дітям імена. Розкажи, що роблять друзі лісу.

 Природа рідного краю


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)


Природа рідного краю - Українська мова


Природа рідного краю