ПРИРОДНІ ЕКОСИСТЕМИ В ДОВКІЛЛІ

Тема 2 ПРИРОДНІ ТА ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ

§ 12. ПРИРОДНІ ЕКОСИСТЕМИ В ДОВКІЛЛІ

Які з природних екосистем, наприклад, ліс, степ, водойма, луки, болото, розташовані поблизу вас? Ознайомтеся з видами рослин і тварин, що існують у цих екосистемах, дізнайтеся, як люди їх використовують і зберігають.

Ліс – це природна екосистема, основним компонентом рослинності якої є дерева (мал. 56). Крім дерев, у лісі ростуть кущі, трав’янисті рослини, мешкає велика кількість тварин. Пристосованість до спільного життя у рослин лісу виражається, наприклад,

у їх ярусному розміщенні. Так, у сосновому лісі чітко розрізняються деревний, трав’янисто-чагарниковий і моховий яруси.

 ПРИРОДНІ ЕКОСИСТЕМИ В ДОВКІЛЛІ

Мал. 56. 1 – сосновий ліс; 2 – ліс-діброва

У широколистяному лісі-діброві ви визначите 4-6 ярусів. Верхній ярус утворюють високі дерева: дуб, ясен, липа, клен, граб тощо. Другий ярус займають менш високі дерева: верба, дикі яблуня і груша. У третьому ярусі побачите підлісок: ліщину, крушину, бузину, молоді деревця. Четвертий – шостий яруси займають

трави: копитняк, чистець, чистотіл, осока, медунка тощо.

Кількість ярусів трав та їх склад залежать від освітленості ділянки і зволоженості грунту. Рано навесні з’являються рослини-первоцвіти, що утворюють тимчасовий ярус: проліска (мал. 57, 1), ряст, анемона, фіалка тощо. Вони відцвітають раніше, ніж на деревах з’явиться листя. У лісах є і позаярусні рослини – лишайники, хміль тощо.

Тварини в лісі також оселяються “поверхами”. Нерідко вони прив’язані до того чи іншого ярусу рослин: тут вони знаходять собі їжу, житло. Так, серед комах є мешканці грунту, опалого листя, травостою, верхньої та нижньої частин крони дерев. Кожне дерево – це не тільки житло, але і “їдальня” для тварин.

Підійдіть до дуба. Його листям живляться гусінь різних метеликів, жуки і клопи-листоїди, попелиця. їх, своєю чергою, споживають павуки, хижі комахи (мурашки, жуки-красотіли), комахоїдні птахи (дрозди, мухоловки, зозулі, славки). Під корою живуть жуки-короїди, личинки жука-оленя і дубового вусача. Ними живляться дятли, повзики, синиці. Насіння дуба(жолуді) поїдають сойки, миші, дикі свині. Молоді гілочки взимку об’їдають козулі, зайці.

 ПРИРОДНІ ЕКОСИСТЕМИ В ДОВКІЛЛІ

Мал. 57. Їх “дім” – ліс: 1 – проліска сибірська; 2 – лисиці

У лісі кожна рослина і тварина мають свій “поверх”, свій час активного життя, розмноження чи полювання. Сова полює вночі, миші, що виходять на пошуки поживи в цей час, є її здобиччю. Лисиця полює вдень (мал. 57, 2). Вона не пропустить мишу, але не обмине і жабу або їжака. Грунт у лісі вкритий лісовою підстилкою, у якій мешкають санітари лісу – грунтові гриби, мікроорганізми. Між усіма жителями лісу існують постійні взаємозв’язки, обумовлені ланцюгами живлення.

Використання лісів. Ліси займають майже третину земної суші. Від них залежить клімат, вони виконують грунтозахисну, природоохоронну, водорегулюючу функції. Під лісовим покривом накопичується більше снігу, ніж на безлісих територіях. Тому тут менше промерзає грунт і краще зберігається коріння багаторічних рослин. У лісі сніг тане повільніше, ніж на відкритій місцевості, і талі води встигають проникнути вглиб грунту, не руйнуючи його. Ліс постійно продукує органічну масу – деревину, з якої виготовляють понад 20 тисяч найменувань промислових та господарських товарів. Деревина є універсальним будівельним матеріалом, який широко використовується. Ліси регулюють температуру і вологість повітря, силу вітру, поглинають радіоактивні речовини, знижують шум у містах, біля автострад. Повітря в лісі майже позбавлене шкідливих газів і пилу. Дерева (дуб, липа, сосна, ялина) виділяють фітонциди, що перешкоджають розвитку мікробів.

 ПРИРОДНІ ЕКОСИСТЕМИ В ДОВКІЛЛІ

Мал. 58. Рослини степу: 1 – півники; 2 – ковила

Хижацьке знищення лісів на значних територіях спричинює виникнення грязекам’яних потоків, повеней, прискорену ерозію грунтів, погіршення клімату, поширення суховіїв, посух. Повені, пов’язані із знищенням лісів, виникають в усіх регіонах земної кулі. Особливо часто повені спостерігаються в Китаї, Північній і Південній Америці, Західній Європі. Та й Україну вони не обминають – жителі Карпат відчули це лихо на собі.

Степ – це природна екосистема, елементами якої є трав’янисті рослини, тварини, мікроорганізми. Степ утворився на чорноземних грунтах, на ділянках земної поверхні з глибоко розташованими підземними водами.

Рослини степу становлять угруповання трав, що добре переносять і посуху, і спеку, і холод. За умов спекотного посушливого літа верхня частина степових трав восени відмирає, але залишається їх підземна частина (кореневища, Цибулини, бульби), з якої наступної весни розвиваються молоді пагони з листками. Степові рослини мають дуже довгі та Розгалужені корені, бо влітку вологи часто не вистачає. Тому степ влучно називають “лісом навпаки”: у лісі більше розвинена наземна частина рослин, а в степу – підземна.

У наш час степи трапляються маленькими клаптиками по схилах деяких балок. Вони дуже збіднені внаслідок випасання домашніх тварин. Колишній вигляд степів можна уявити лише за описами мандрівників і природознавців минулого.

 ПРИРОДНІ ЕКОСИСТЕМИ В ДОВКІЛЛІ

Мал. 59. Тварини степу: 1 – ховрах; 2 – куріпка сіра

Від ранньої весни до пізньої осені в степу цвіли різноманітні рослини, він був схожим на барвистий яскравий килим, що постійно змінював колір. Рано навесні цей килим був бурим від торішньої рослинності. Потім на ньому з’являлися золотисто-жовтий горицвіт, згодом – сині квіти півників (мал. 58,1 ), червоні вогники півоній. А вже на зеленому фоні листя – голубі незабудки, срібне пір’я ковили (мал. 58, 2). Восени по спустошеному жовто-бурому степу вітер перекочував сухі кулі перекотиполя.

Колись у степах вирувало життя. Цвірчали тисячі коників, пурхали метелики, співали жайворонки, дзижчали бджоли і джмелі, свистіли, стоячи на збудованих курганчиках, меткі байбаки і ховрахи. Над степом злітали в небо куріпки і перепели (мал. 59). У степу можна було зустріти оленів, козуль, ланей, степових зубрів і турів.

Родючі чорноземи були розорані сотні років тому для вирощування культурних рослин. Зараз на чорноземах вирощують пшеницю, цукровий буряк, соняшник, картоплю, розводять баштан. Багато степових рослин і тварин зникло. А рідкісні види рослин і тварин занесено до Червоної книги України. Для їх охорони виділяють заповідні території. Серед рослин до Червоної книги України занесено всі види ковили, астрагал шерстистоквітковий, півонію тонколисту; серед птахів – степового; серед плазунів – гадюку степову.

Водойми. Познайомимося детальніше з мешканцями водойми та зв’язками між ними на прикладі ставка або озера. Життя водойми зі стоячою водою залежить від рослин і тварин, що живуть біля води. Якщо тихо підійти до водойми, то можна почути різноманітні звуки: кумкання жаб, пісню славки у прибережних заростях, сплески води (стрибають у воду жаби) або поодинокий сплеск серед водойми – окунь спіймав здобич.

Як і ліс чи степ, водойма поділена на “поверхи”. Одні тварини мешкають поблизу водної поверхні чи над нею, другі – у товщі води; треті – на прибережному мілководді; четверті – біля дна.

Кожна краплина води наповнена величезною кількістю мікроскопічних життів. Серед них можна розрізнити бактерії та водорості! Водорості під час росту вбирають із води солі і поглинають сонячну енергію, виробляючи органічні речовини та виділяючи кисень. Водорості швидко відмирають і осідають на дно. Рештками водоростей живляться бактерії, які знову перетворюють органічну речовину на неорганічну (мінеральні речовини).

Живими дрібними водоростями живляться маленькі рачки (дафнії та циклопи), а також пуголовки жаб, личинки комах (наприклад, комарів), молюски (жабурниці, котушки, ставковики). А дрібні рачки і личинки комах – улюблена їжа деяких “мирних” (тих, що не полюють на своїх “родичів”) риб, личинок хижих комах, наприклад, бабок. “Мирні” риби наших водойм – карась, короп, лящ, краснопірка. На них полюють хижаки – хижі риби (щука, окунь, судак), птахи (чапля, рибалочка), звірі (ондатра, видра).

Таким чином, у водоймі постійно точиться боротьба між хижаками та їх можливими жертвами. Слабкі організми гинуть, стаючи їжею сильніших. Лише сильні хижаки і найсильніші можливі жертви виживають і дають потомство. Поміркуйте, хто в цій боротьбі досягає перемоги? При цьому візьміть до уваги, що коли знищити хижаків (наприклад, щук), то через деякий час “мирні” риби в озері стануть слабшими від хвороб і нестачі корму.

Від берега до середини озера чи річки рослини поступово змінюються. Зеленим віночком оточують воду прибережно-водні рослини, спочатку очерет, осока, лепеха; далі – стрілолист, сусак, частуха. На мілководді ростуть водяні рослини з плаваючим листям: жовті глечики, біле латаття, жабурник, ряска. Рослини насичують воду киснем, очищують її від забруднення.

 ПРИРОДНІ ЕКОСИСТЕМИ В ДОВКІЛЛІ

Мал. 60. Мешканці водойми: 1 – бобер, 2 – бабка коромисло синє,

З – павук-сріблянка, 4 – лелека, 5 – водомірка, 6 – крижень, 7 – жаба ставкова, 8 – черепаха болотяна, 9 – окунь звичайний, 10 – щука, 11- вуж, 12 – комар звичайний, 13 – рак, 14 – лин

У підводному царстві вирує життя (мал. 60). Тут живуть риби, молюски, водні комахи, павуки, рачки. На прогрітих сонячними променями мілководдях багато дрібних рачків і водоростей, якими живляться мальки риб. А на мальків у тіні рослин чатують щуки й окуні.

Серед прибережно-водної рослинності живе чимало птахів. На верхівках очерету співають очеретянки. У тихих заводях поїдають ряску і ловлять рачків дикі качки та чорні лиски. Причаївшись, виглядають здобич сірі чаплі та блакитні рибалочки.

У мулистому дні водойми також ховається і полює безліч живих організмів: черв’яки, личинки комарів, п’явки, раки тощо.

Водойма – дім для величезної кількості живих організмів. Це угруповання рослин, тварин, мікроорганізмів, пристосованих до водного середовища життя. Ланцюги живлення між мешканцями зумовлюють кругообіг речовин у водоймі, завдяки якому підтримується її придатність для життя.

З давніх-давен люди селяться біля водойм. Багато міст і сіл розташовані поблизу річок. Річки – це шляхи сполучення, якими курсують пароплави з пасажирами, човни і баржі, що перевозять різноманітні вантажі.

Водойми відіграють важливу роль для оздоровлення тих, хто займається водним спортом або спортивною риболовлею, любить природу і вміє цінувати цілющу силу води, повітря, сонячного світла. Кожна водойма – від великої ріки до маленького джерельця – багатство нашого народу. Її потрібно оберігати від забруднення.

Ліс, степ, водойма – природні екосистеми, що утворюються самочинно (самі по собі) внаслідок встановлення стійких харчових зв’язків між організмами, які входять до складу екосистеми.

2. Розкажи про рослинний і тваринний світ лісу. 3. Охарактеризуй харчові зв’язки між організмами степу. 4. Склади план розповіді про природну водойму. 5. Наведи приклади використання людиною природних екосистем.

? 1. Назви природні водойми свого краю. Чи відомо тобі щось про охорону їх від забруднення? 2. Чому нині рідко трапляється цілинний степ?

1. Як відрізнити “бідний” ліс від “багатого”? У якого лісу – “бідного” чи “багатого” – є більше шансів вижити за несприятливих умов?

2. Як людина має підтримувати існування природних екосистем?

Для допитливих

Голубе плесо

Якщо поблизу школи є водойма, дослідіть, у якому вона екологічному стані.

Які промислові підприємства розміщені поблизу водойми? Які шкідливі відходи можуть потрапити з них у воду? Чи є на цих підприємствах очисні споруди?

З якої приблизно площі стікають талі води у водойму? Які шкідливі речовини можуть бути на снігу чи в грунті на цій площі? Якщо водойма недоглянута, порадьтеся з учителем, як її захистити, у які громадські установи слід звернутися по допомогу.

 ПРИРОДНІ ЕКОСИСТЕМИ В ДОВКІЛЛІ

Мал. 61. Риболовля: 1 – принада для хижака; 2 – “ловись, рибко…”

Проект

Спортивна риболовля

Мета проекту: ознайомитися з приладдям для спортивної риболовлі та створити власні моделі принад для хижих риб.

Хід роботи

1. Опрацювати науково-популярну літературу з проблеми, виявити потреби у моделях принад для спортивної риболовлі, наприклад, за допомогою часописів про риболовлю.

2. За допомогою науково-популярної літератури вивчити поведінку хижих риб під час полювання.

3. Змоделювати принади для хижих риб і перевірити ефективність їх застосування (мал. 61).

4. За матеріалами проекту написати статтю в часопис “Світ рибалки”.




ПРИРОДНІ ЕКОСИСТЕМИ В ДОВКІЛЛІ