ПРИРОДНІ ЗОНИ. ВЕРТИКАЛЬНА ПОЯСНІСТЬ АНД. ЗМІНИ ПРИРОДИ МАТЕРИКА ЛЮДИНОЮ. СУЧАСНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

Мета:

– ознайомити зі своєрідним органічним світом Південної Америки; сформувати знання про природну зональність та вертикальну поясність на материку, зміну природних комплексів людиною, сучасні екологічні проблеми; вдосконалювати уміння та навички порівнювати набір та розміщення природних зон Південної Америки, Африки та Австралії;

– формувати уміння працювати з візуальними джерелами знань, аналізувати, виділяти істотні ознаки, узагальнювати, робити висновки;

– сприяти розумінню доцільності науково обгрунтованого

підходу до природокористування, системної єдності довкілля.

Обладнання: фізична карта Південної Америки, карта природних зон світу, підручники, атласи, комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні зможуть наводити приклади грунтів, представників рослинного та тваринного світу; характеризувати ознаки основних природних ландшафтів; пояснювати прояв широтної зональності та вертикальної поясності; оцінювати

наслідки втручання людини в природні комплекси материка.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Бесіда

– Як впливають рельєф і клімат на формування вод суходолу?

– Що є причинами повноводності річок Південної Америки?

– У яких кліматичних поясах розташована Південна Америка?

– Що таке природна зона?

– Які чинники можуть змінювати широтну протяжність природних зон?

– У яких районах материка виявляється вертикальна поясність?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом “Дивуй!”

(Демонстрування слайдів.)

“…це було воістину чарівне царство! Таку пишноту може змалювати лише найпалкіша фантазія. Густе гілляччя спліталося в нас над головою, утворюючи природне зелене склепіння, а крізь цей живий тунель струменіла прозоро-зелена річка. Прекрасна сама по собі, вона видавалася ще чудовішою від тих вигадливих виблисків, які скидали на неї пом’якшені зеленню яскраві промені сонця. Чиста, мов кришталь, нерухома, як дзеркало, зеленіюча біля берегів, як айсберг, водна гладінь виблискувала крізь різьблену арку листка, затягаючись брижами під ударами наших весел. Це був шлях, гідний країни чудес, до якої він вів…”

А. Конан Дойл. “Загублений світ”

Ці дивні рядки відомий письменник фантаст написав, користуючись записом зі щоденника англійського вченого Фоссета про свою подорож до південноамериканських джунглів. Однак “країною чудес” заслужено можна назвати не тільки ліси Амазонії, але й сам материк Південна Америка.

Отже, сьогодні ми вирушимо в мандрівку “країною чудес” та дослідимо природні ландшафти Південної Америки.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Характеристика природних зон Південної Америки

Робота з мультимедійною презентацією, картами атласу, контурними картами

Зона вологих екваторіальних лісів у Південній Америці, як і в Африці, розташована по обидва боки від екватора. Вона займає Амазонську низовину, схили Анд, які прилягають до Гвіанського та Бразильського плоскогір’їв, і північну частину Тихоокеанського узбережжя. Екваторіальні ліси в Південній Америці називають “сельвас”, що в перекладі з португальської означає “ліс”. Це найбільші вічнозелені ліси на Землі. Тільки в басейні Амазонки нараховують близько 4 тис. видів дерев, що становить 1/4 всіх наявних порід. Крони дерев, трави, чагарники розміщені у 12 поверхів – ярусів, причому найвищі піднімаються над землею іноді на висоту до 100 м.

Вологі екваторіальні ліси поступово заступають перемінно-вологі ліси субекваторіального поясу. Це листопадні ліси, що ростуть на жовтих і червоно-жовтих латеритних грунтах. Дерева тут скидають листя з настанням сухого сезону.

Зменшення кількості опадів і збільшення тривалості сухого періоду спричиняють зміну рослинного покриву більш сухостійними видами.

Савани і рідколісся сформувалися на Орінокській низовині, більшій частині Гвіанського і Бразильського плоскогір’їв. У більш вологих саванах Північної півкулі – льянос (від ісп. “льяно” – рівний), серед високих трав ростуть пальми й акації. У саванах Південної півкулі – кампос (від ісп. “кампо” – поле) – деревна рослинність бідніша, зустрічаються зарості чагарників, кактуси, мімоза, пляшкові дерева з бочкоподібними стовбурами.

На південь від саван простяглися субтропічні степи, які в Південній Америці називають пампою (у перекладі з мови індіанців означає “простір, позбавлений деревної рослинності”). Практично всі землі пампи розорані або обернені на пасовища, тому диких тварин майже не лишилося.

На крайньому південному заході материка в умовах вологого морського клімату ростуть вологолюбні багатоярусні змішані ліси з різними високостовбурними хвойними деревами й листяними породами (бук, магнолія). Багато папоротей, ліан, лишайників, мохів.

На півдні материка східніше Анд, де панує континентальний помірний клімат, утворилися напівпустелі. Ця сувора територія дістала назву Патагонія. Серед рослинного покриву переважають сухостійні злаки, серед яких розкидані окремі деревця. З тварин водяться пума, лисицеподібний магеллановий собака – кульпео, сумчастий пампаський кіт, страус Дарвіна (південний вид нанду). Зустрічаються стада великих лам-гуанако, трипоясні броненосці – апари. На річках і озерах водиться багато водоплавних птахів.

Пустеля Атакама сформувалася в умовах тропічного континентального клімату і бідного зволоження. Тут поширені кактуси, папороті, колючі чагарники, сухі трави. У рідкісних лагунах по краях соляних озер можна зустріти водоплавних птахів – лисок і фламінго. У суворих умовах добре почуваються комахи, дрібні гризуни і плазуни, серед яких безліч видів змій.

Завдання. Порівняйте набір та розміщення природних зон Південної Америки, Африки та Австралії.

Висновок 1. На рівнинах Південної Америки чітко простежується широтна зональність природних зон. Переважання жаркого, постійно або змінно вологого клімату на значних територіях Південної Америки стало причиною поширення лісів і порівняно малих площ, зайнятих пустелями та напівпустелями.

2. Вертикальна поясність в Андах

Робота з підручником (мультимедійною презентацією)

Аналіз схеми висотної поясності в Андах

Висновок 2. Ділянки Анд, розташовані по різних широтах, відрізняються кількістю та складом висотних поясів. Чим вищими є гори і чим ближче вони розташовані до екватора, тим більше в них природних поясів.

3. Зміна природи материка під впливом господарської діяльності людини. Екологічні проблеми

Робота в парах

Завдання. Опрацюйте текст підручника та з’ясуйте: 1) які види господарської діяльності завдають найбільшої шкоди природі материка; 2) запропонуйте заходи щодо покращення екологічної ситуації на материку.

Робота з мультимедійною презентацією

Найбільші заповідники та національні парки Південної Америки, об’єкти природної спадщини ЮНЕСКО.

Виступи учнів з повідомленнями про найвідоміші об’єкти природної спадщини ЮНЕСКО на материку (див. додаткові матеріали до уроку).

1) Комплекс заповідників центральної Амазонії.

2) Національний парк Ігуасу (див. додаткові матеріали до уроку 29).

3) Національний парк Галапагос.

4) Національний парк Канайма.

5) Півострів Вальдес (Аргентина) – має неповторну і багату фауну: нанду Дарвіна, гуанако, патагонська мара (відомий як “патагонський заєць” або “патагонська морська свинка”; на узбережжі та у затоці; вухаті тюлені, кити, косатки.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота в групах

Гра “Подорож природними зонами Південної Америки”

Напишіть міні-твір (до 10 речень) про уявну подорож:

А) селевою; б) саваною Північної півкулі; в) саваною Південної півкулі; г) пампою; д) береговою пустелею.

Прийом “Бліцопитування”

– Які природні зони в Південній Америці займають найбільшу площу? Чому?

– Чим пояснюється виняткове багатство і різноманітність органічного світу сельви?

– У чому полягають відмінності між саванами Північної і Південної півкуль на материку? Якими причинами ці відмінності зумовлені?

– Які особливості природи берегових пустель Південної Америки?

– Яка природна зона Південної Америки, на ваш погляд, є найбільш сприятливою для життя людей?

– У яких природних зонах Південної Америки найбільш помітні зміни, пов’язані з господарською діяльністю людей? Чим де обумовлено?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Прийом “Мікрофон”, аналіз роботи на уроці

VIІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Здійснити роботу над інформаційним проектом “Природні унікуми Південної Америки”. Результати роботи представити у вигляді брошури або буклета.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

У Національному парку Жау охороняють масиви вологих лісів Амазонії. Це найбільша за площею заповідна територія Південної Америки (23 778,9 км2). Парк розташований на території Бразилії. З 2000 р. є об’єктом Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО.

У національному парку Галапагос, що займає 97,5 % території островів, охороняють гігантських слонових черепах, морського лева, галапагоських пінгвінів, рідкісних птахів. 1978 р. ЮНЕСКО оголосила острови територією Всесвітньої спадщини, а І 985 р. – біосферним заповідником.

Національний парк Тайрона, Колумбія

Парк розтягнувся від північного узбережжя Карибського моря до засніжених піків Сьєрра-Невада поблизу міста Санта-Марта. У парку мешкає близько 180 видів ссавців і 300 видів птахів, а оскільки він має узбережжя – то і сотні видів коралів, риб, молюсків та інших мешканців моря. Тут можна побачити ігуан, мавп, кажанів, ягуарів, різноманітних птахів. Парк відомий як місце, де зустрічаються кліматичні зони і різні ландшафти.

Національний парк Канайма, Венесуела

Перлиною парку, що займає територію понад 30 тис. км2 на південному сході країни, безсумнівно, є водоспад Анхель – найвищий у світі. У цьому парку можна знайти: менші водоспади, лагуни, стрімкі річки, тропічні ліси, джунглі і відомі на весь світ тепуї – столові гори. Найвищий і найвідоміншй тепуї – Рорайма.

Саме він дає життя водоспаду Анхель, який надихнув Артура Конан Дойля на написання роману “Загублений світ”. Парк недоступний для звичайного транспорту: сюди або летять, або пливуть.

Парк Лос-Гласіарес, Аргентина

Парк відомий насамперед як місце, де розташований льодовик Періто-Морено. Нещодавно уряд вирішив почати повномасштабні роботи з оформлення парку. Додалися багаторівневі ліси вздовж льодовика. Парк розташований на кордоні Аргентини і Чилі і налічує 47 льодовиків, снігові вершини гір, гірські озера і річки, субантарктичний ліс і степу.

Парк Вісентє Перес Росапес, Чилі

Розташований на півдні країни, та є лише ланкою в довгому ланцюжку парків Чилі. Однією з визначних пам’яток цього місця є ідеальної форми активний вулкан Осорно, оточений озерами. Сходження на вулкан здійснюють тільки під керівництвом провідника – через різницю у висотах потрібні певні знання і спеціальне обладнання. Крім того, парк відомий гарячими джерелами, озерами і лагунами, потужними річками і водоспадами.

Парк ігуасу, Аргентина /Бразилія

Водоспад парку Ігуасу розділяє дві країни; Бразилію та Аргентину. Насправді парк поділений на дві частини і в кожній володарює одна держава. Однак обидві ці частини однаково добре доглянуті і цікаві. Сторона Аргентини більша і на ній більше водоспадів (275 окремих каскадів), а на стороні Бразилії їх менше, зате є можливість роздивитися їх ближче, а також відвідати електростанцію на одному з водоспадів.

Усі водоспади особливі й оригінальні. Деякі мають дві сходинки, інші – одну. Деякі шумно летять по скелястих урвищах, інші ж потопають у зелені.

Національний парк Котопахі, Еквадор

Парк названий на честь одного з найвищих активних вулканів у світі, розташованого просто в його центрі. Гору обожнювало місцеве населення, тому в передгір’ї можна все ще бачити руїни ритуальних споруд, які налічують тисячі років.

Під час битви між місцевим населенням та іспанськими завойовниками вулкан почав вивергатися. Іспанці, які ніколи раніше не зустрічалися з такими великими вулканами, припинили спроби захоплення.

Національний парк Ману, Перу

Навіть до того, як парк оголосили закритою зоною, його територія не страждала від людини завдяки своїй віддаленості. Парк розташований на стику кліматичних і природних зон, тому в ньому уживаються понад 15 000 видів рослин, більше 1 000 видів птахів, більше 600 видів тварин і понад 2400 видів комах. До парку потрапити дуже непросто: мало того, що він доступний тільки річкою або повітрям – так ще й потрібно отримати запрошення від місцевих племен або окремий дозвіл уряду Перу.

Парк Фернанду-ді-Норонья, Бразилія

Чудовий, сонячний архіпелаг за 220 миль від північно-східного узбережжя Бразилії суворо охороняється і налічує 21 острів з шістьма основними. Острови часто використовували як в’язниці, тому рослинність на них вирубували – щоб ув’язненим ні з чого було будувати плавальні засоби. Сьогодні флора островів відновлена.




ПРИРОДНІ ЗОНИ. ВЕРТИКАЛЬНА ПОЯСНІСТЬ АНД. ЗМІНИ ПРИРОДИ МАТЕРИКА ЛЮДИНОЮ. СУЧАСНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ