Predmety


ПРИСЛІВНИК ЯК ОКРЕМА ЧАСТИНА МОВИ

ПРИСЛІВНИК

1. ПРИСЛІВНИК ЯК ОКРЕМА ЧАСТИНА МОВИ

У лінгвістичній літературі донедавна побутувала думка, що прислівник належить до кардинальних частин мови і виділяється в окрему і повнозначну частину мови переважно за набором трьох різнорідних ознак. До них зараховували лексичне значення ознаки, морфологічну невідмінюваність і синтаксичну функцію обставини. Вказувалося також на своєрідне словотворче оформлення прислівників: їх основи завершують суфікси, здебільшого омонімічні відмінковим закінченням тих чи інших частин мови. За цими параметрами прислівник займав особливе місце у системі частин мови: він виявляв характеризуючи особливості і повнозначних частин мови, бо має лексичне значення та синтаксичну функцію, і службових слів, тому що не змінює своєї форми.

В останніх дослідженнях з теорії частин мови підкреслюється, що прислівник не має свого специфічного лексичного значення. Воно базується на лексичному значенні прикметника, дієслова та іменника, що виступають у прислівниковій синтагматичній позиції. Лексичні значення статичної ознаки, процесу і предмета ставляться у синтагматичний зв’язок з предикатом, внаслідок чого виконують функцію ознаки ознаки, функцію означення до класу предикатів. У зв’язку з цим робиться висновок, що і периферії позиції ці лексичні значення, потрапивши у синтагматичний зв’язок і семантико – синтаксичні відношення з предикатом, стають причиною виникнення категоріального значення прислівника – значення ознаки ознаки. Тому в прислівників – дериватів від прикметників, дієслів та іменників – немає власного лексичного значення

Прислівники вживаються для вираження ознаки іншої ознаки – динамічної дієслівної і статичної прикметникової. Ознака прислівника – це відображення відношень двох ознакових слів. Серед них виділяються атрибутивні, просторові, часові, причинові, цільові та інші відношення, пор.: виразно говорити, разом працювати, вийти зсередини, їхати степами, піднятися вгору, повернутися опівночі, вдарити спересердя, виставити напоказ, зробити наперекір.

Прислівники позбавлені форм словозміни, а отже, і словозмінних граматичних категорій. Вони не відмінюються за відмінками, не мають форм числа, як іменні частини мови, і не дієвідмінюються на зразок дієслів. Зазнали також нівеляції граматичні категорії вихідних для прислівника частин мови.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
ПРИСЛІВНИК ЯК ОКРЕМА ЧАСТИНА МОВИ - Довідник з української мови