Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Способи творення прислівників

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

ПРИСЛІВНИК

Прислівник – незмінна частина мови. Він завжди вживається при словах, що називають дію, стан або ознаку, тому й називається прислівником. Прислівники виражають різні значення: спосіб дії, ступінь вияву ознаки, обставини, за яких відбувається дія.

Вправи до цього розділу об’єднано темою “Я і мої друзі”.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ “ПРИСЛІВНИК”

– Якісно-означальні (повільно, весело)

– Кількісно-означальні (досить, особливо)

– Способу дії (верхи, по-різному)

Обставинні прислівники Часу (зранку, потім) Місця (надворі, угорі)

Причини (спросоння, зопалу)

Мети (ненавмисне, на щастя)

– Ступені порівняння

Вищий (вище, більш/менш зручно)

Найвищий (найтихіше, найбільш/найменш якісно)

& 24 Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Способи творення прислівників

! Прислівник – це самостійна незмінна частина мови, яка означає ознаку дії або стану, ступінь або міру вияву іншої ознаки й відповідає на питання як?

де? куди? коли? чому? скільки? навіщо?

 Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Способи творення прислівників

202

Спишіть речення. Визначте синтаксичну роль прислівників і відповідно до неї підкресліть їх.

1. Надворі холоднішає, і зима вже зовсім скоро. 2. Сіроманець уже не котився – його котив вітер. Вночі подув такий степовий надлиманський вітер, що захилиталися навіть скирти (М. Вінграновський). 3. Без радісних співів і викриків, сумно, повагом ішли тухольці – старі й молоді, повні важких дум (І. Франко). 4. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну (В. Сосюра). 5. Блажен той муж, воістину блажен, котрий не був ні блазнем, ні вужем. Котрий вовік ні в празники, ні в будні не піде на збіговиська облудні (Л. Костенко). 6. Сухомлин, спокійно чистячи рибину, починає повагом розповідати про своє життя (О. Гончар).

У прислівниках, утворених від прикметників, наголос часто переноситься на перший склад: гіркий – гі́рко, смачний – смачно, холо́дний – холо́дно, соло́дкий – со́лодко, боязкий – бо́язко, чепурний – че́пурно, дорогий – до́рого, голосний – го́лосно, глибо́кий – глибоко, висо́кий – високо, широ́кий – широко, зеле́ний – зе́лено, поро́жній – по́рожньо, хоро́ший – хо́роше.

У прислівниках на – ома наголошується кінцевий голосний: крадькома, тайкома.

У прислівниках на – ма наголос може припадати або на останній склад (дарма), або на перший (ницьма, сидьма).

Подвійний наголос мають такі прислівники: байдуже́, водно́час, гаря́че, спо́вна, надвоє́, наголо́.

У складних прислівниках здебільшого наголошуються середні склади: босо́ніж, ліво́руч, право́руч, нато́мість, позаторі́к, позаочі.

203

Прочитайте слова. Випишіть прислівники, позначаючи наголос. Напишіть питання, на яке відповідають прислівники.

Солодко, тричі, вночі, пурпурний, треба, поспішати, сіно, навшпиньки, вже, горілиць, вперше, кричи, тебе, нагадує, по-твоєму, туди, закурликати, по-чесному, чесно, дуже, подужав, завтра, завтрашній, спросоння, соня, сонний, дивитися, дивно, мовчки, оси, там, курликати, неодмінно, заодно, морозно, вітряно, вітерець, вочевидь, морозиво, мережка, мереживо.

Прислівники утворюються

Від іменників

Зима узимку, день – щодня, круг – кругом

Від прикметників

Останній – востаннє, братський – по-братськи, високий – звисока

Від числівників

Троє – утроє, друге – по-друге, один – поодинці

Від займенників

Твій – по-твоєму, наш – по-нашому, що – нащо

Від дієслів

Не хотіти – нехотя, лежати – лежма

Від прислівників

Коли – відколи, завтра – післязавтра, багато – забагато

Складанням основ повнозначних слів

Права рука – праворуч, сила і міць – силоміць

204

1. Утворіть і запишіть від поданих слів прислівники. Поставте в них наголос.

Осінь, весна, коло, слизький, малий, четверо, стояти, інший, синій, сонячний, тихий, швидкий.

2. Складіть і запишіть речення з утвореними прислівниками (п’ять – сім прислівників на вибір).

Під час перерви Сергійко каже Лесі:

– Давай гратися в зоопарк!

– А як це буде?

– Ну, наприклад, я буду мавпою, а ти годуватимеш мене бананами.

205

Прочитайте текст. Випишіть словосполучення з прислівниками. Яку частину мови найчастіше характеризують прислівники в цьому тексті?

Толі зробилося страшно. В руки стало якось дуже холодно, ноги ослабли і сковзнули по льоду. Хотілось упасти на лід, притулитись до нього всім тілом і кричати. Але він і те боявся зробити. Тільки стояв і тихенько став плакати. А ззаду на нього сунула величезна скеля льоду.

Федько продерся крізь юрбу, вибрав крижину і стрибнув.

– Держись, Только! Я зараз буду коло тебе! (За В. Винниченком).

Є група прислівників, які утворилися давно і спосіб творення яких пояснити неможливо. їх називають первинними: тут, там, тоді, як, де, сюди, куди, досі, доки, поки, скрізь.

206

Утворіть і запишіть питальні речення з первинними прислівниками, готуючись до твору на тему “Мої справжні друзі”.

207

1. Спишіть речення. Зверніть увагу нате, яку синтаксичну роль у них виконують прислівники, яку частину мови вони пояснюють.

1. Праворуч стоять мовчки зелені Карпати.

Обставина (пояснює дієслово)

2. Шлях праворуч був найкоротший.

Означення (пояснює іменник)

3. Зовсім зелене листя виблискувало на сонці.

Обставина (пояснює прикметник)

4. На серці легко і спокійно.

Виконує роль присудка

2. Складіть і запишіть речення, у яких прислівник виконує роль означення або присудка.

Мудре слово

– Друг – це єдиний, перед ким я можу думати вголос (Р. Емерсон).

– Дружба має різні прояви, але закон у неї один – вірність (М. Коцюбинський).

208

Порівняйте словосполучення. Якими частинами мови є в них виділені слова? Складіть і запишіть речення з прислівниками.

Одягнений по-літньому

Дивитися по-вовчому

Жити по-сусідському

Повернув убік

Іти назустріч

Гуляти по літньому саду

По вовчому сліду

По сусідському звичаю

Кольнуло в бік

На зустріч із друзями

209

Прочитайте текст. Складіть і запишіть речення зі словами вірно, правильно.

Помилково вживають слово ві́рно в значенні “правильно”: вірно сказав, вірно розв’язав, вірно пояснив. Українською літературною мовою треба говорити: правильно сказав, правильно розв’язав, правильно пояснив. Так само й підтвердження, згоду з висловленим передаємо словом правильно.

Слово вірно вживається в сполученні з дієсловом кохати: вірно кохати, порівняйте: вірне кохання.




Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Способи творення прислівників