Прісноводна гідра

Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН

Тема 2. БАГАТОКЛІТИННІ. ДВОШАРОВІ КЛІТИНИ.

§13. Прісноводна гідра

Знаменитий давньогрецький герой Геракл здійснив дванадцять подвигів. Один з них – перемога над гідрою, багатоголовим чудовиськом, що жило поблизу міста Дерни. Геракл зносив їй голови, але на місці кожної зрубаної відразу виростали дві нові, аж поки вірний друг Іолай не почав припікати шиї гідрі. Чому ж скромний організм розміром 1-3 см назвали таким грізним ім’ям “гідра”?

Прісноводна гідра – представник типу Кишковопорожнинні

У

прісних водоймах можна побачити цю крихітну (1-3 см) тварину з прозорим, як у медузи, тільцем. Нижньою, розширеною частиною тіла гідра прикріплюється до дна або підводної рослини. На верхній частині розташовано 5-20 щупалець, які віночком оточують ротовий отвір.

Гідра – маленький хижак. Розпустивши свої щупальці, здійснюючи ними кругові рухи, вона полює на дрібних тварин (рачків, мальків, червів). За допомогою жалких клітин тварина паралізує їх і затягує до рота.

Гідра може переміщуватися,

здійснюючи плавні рухи підошвою. Вона немов ковзає по субстрату. Якщо потрібно поспішити, то рухається “сторчака”: згинає тулуб, стає на щупальця, потім знову згинається і стає на підошву.

Будова. Для гідри характерна променева, або радіальна симетрія. На схемі поздовжнього розрізу ми бачимо, що тіло гідри, як і у губок, двошарове, складається з ектодерми й ентодерми, між ними розташована мезоглея. Усередині двошарового мішка міститься гастрольна порожнина, яка сполучається із зовнішнім середовищем через рот.

 Прісноводна гідра

Стеблиста, або бура гідра, – поліп, який живе у прісних водоймах

Якщо ви забули

Радіальна, або променева симетрія,- тип симетрії, за якої через тіло можна провести нескінченне число площин симетрії, які розходяться радіально.

 Прісноводна гідра

Схема внутрішньої будови прісноводної гідри:

1 – підошва

2 – щупальце

3 – ротовий отвір

4 – мезоглея

5 – гастральна порожнина

6 – ектодерма

7 – ентодерма

 Прісноводна гідра

Схема будови гідри:

1 – ротовий отвір

2 – щупальце

3 – гастральна порожнина

Диференціація клітин у гідри порівняно з губками виражена яскравіше. Так, в ектодермі розміщені шкірно – мускульні, нервові та жалкі клітини (у губок такого не було). У кожній шкірно-мускульній клітині є мускульне волокно, орієнтоване уздовж тіла. Якщо до гідри доторкнутися голкою, всі мускульні волокна стискаються і гідра перетворюється на маленьку грудочку.

Жалкі клітини характерні для всіх кишковопорожнинних. Вони схожі на гарпунну гармату. На зовнішньому боці клітини є чутливий джгутик (спусковий механізм). Усередині – спірально закручена нитка із загостреним краєм. Під час подразнення чутливого джгутика спіраль різко випрямляється, вістря встромлюється в жертву, а по нитці в неї потрапляє крапелька отруйної речовини. Жалка клітина при цьому гине.

Нервові клітини мають характерну зірчасту форму. Вони розкидані по всій поверхні рівномірно і стикаються своїми променями. Ці клітини утворюють нервову систему і передають збудження одна одній і шкірно-мускульним та травним клітинам. Така нервова система називається дифузною. Завдяки цьому для гідри характерні прості безумовні рефлекси.

В ентодермі містяться статеві, травні та залозисті клітини. Залозисті клітини виробляють травні соки і виливають їх у гастральну порожнину. З їх допомогою відбувається перший етап травлення, його називають порожнинним. Потім травні клітини захоплюють шматочки їжі та перетравлюють її внутрішньоклітинно. Травні та залозисті клітини мають джгутики.

І в ектодермі, і в ентодермі є дрібні проміжні клітини, які можуть перетворюватися на будь-який вид клітин. Саме завдяки проміжним клітинам у гідри, так само як і у губки, добре розвинена регенерація.

Обмін речовин. Гідра – гетеротроф, хижак. Вона паралізує жертву за допомогою жалких клітин. У травленні можна виділити два етапи: порожнинне та внут рішньоклітинне. Неперетравлені рештки виводяться через ротовий отвір. Виділення здійснюється на клітинному рівні, видільної системи немає. Дихає гідра киснем, розчиненим у воді, всією поверхнею тіла.

 Прісноводна гідра

Ділянка поперечного зрізу гідри:

1 – ентодерма

2 – мезоглея

3 – ектодерма

4 – жалкі клітини

5 – проміжні клітини

6 – залозисті клітини

7 – травні клітини

8 – шкірно-мускульні клітини

 Прісноводна гідра

 Прісноводна гідра

Жалкі клітини: жалка клітина у спокої (а), 1 – чуттєвий волосок, 2 – згорнута у спіраль жалка нитка; жалка клітина в дії (б), 1 – жалка нитка

Рух м’язовий, за рахунок шкірно-мускульних клітин і травних. Гідра – малорухлива тварина.

Нестатеве розмноження відбувається брунькуванням. На тілі гідри з’являється брунька (випин), яка росте. Потім на ній з’являються щупальця, прорізається рот. Новий організм відділяється від материнського і починає самостійне існування.

Для гідри характерне також і статеве розмноження. Гідра – гермафродит, тому що в її тілі дозрівають чоловічі та жіночі статеві клітини. Сперматозоїди рухомі, вони виходять у воду і рухаються у напрямку до яйцеклітин, проникають у горбики, де сформувалися яйцеклітини, та запліднюють їх.

Із зиготи після неодноразового поділу утворюється зародок. Восени материнська особина гине, а зародок, вкритий щільною оболонкою, зимує. Навесні із зародків формуються нові особини.

Запам’ятайте найважливіше

Гідра – представник кишковопорожнинних. Для неї характерна радіальна симетрія, двошарова будова (ектодерма й ентодерма), наявність щупалець. Гідра має тільки ротовий отвір, через який вона поглинає їжу та виділяє неперетравлені рештки.

Для гідри характерна диференціація клітин: шкірно-мускульні клітини, а також нервові, жалкі, залозисті, травні, проміжні та статеві. Для гідри характерна наявність дифузної нервової системи та безумовних рефлексів.

Гідри розмножуються як нестатевим, так і статевим шляхами, вони мають високий рівень регенерації.




Прісноводна гідра