Прихід до влади М. Горбачова. “Перебудова”

ТЕМА 4. СРСР. НОВІ НЕЗАЛЕЖНІ ДЕРЖАВИ

§ 16. Роки брежнєвського “застою” (1964-1985). Від “перебудови” до розпаду СРСР

3. Прихід до влади М. Горбачова. “Перебудова”.

У середині 1980-х років СРСР охопила економічна, соціальна та політична криза, що безпосередньо позначилася на морально-психологічному стані суспільства. Спроби реанімувати тоталітарну систему силовими методами під час короткого перебування при владі Юрія Андропова (листопад 1982 р. – лютий 1984 р.) не виправдали себе. Обрання на вищі партійні та державні посади тяжко

хворого Костянтина Черненка ініціювали у своїх інтересах представники консервативних, неосталіністських сил. У березні 1985 р. лідером КПРС став Михайло Горбачов, який очолював реформаторське крило вищого керівництва КПРС. З його приходом до влади відбулися кардинальні зміни в керівництві

 Прихід до влади М. Горбачова. Перебудова

Михайло Горбачов

Партії та країни, без яких здійснення нового політичного курсу було неможливе. У березні 1985 р. в історії СРСР розпочався період “перебудови”.

Перший етап. На квітневому (1985) пленумі ЦК КПРС був проголошений курс на прискорення соціально-економічного

розвитку СРСР (реформа А. Аганбегяна). Його основні положення мали на меті: подолати значне зниження темпів економічного зростання, відставання вітчизняного машинобудування як базової галузі економіки на основі широкого впровадження досягнень НТР, виробити новий господарський механізм, розвивати матеріальні стимули виробництва, удосконалювати структуру управління господарством.

Однак одночасно “прискорювати” та “перебудовувати” суспільство було неможливо. Уже в січні 1987 р. стало очевидно, що в економіці країни мають місце не окремі недоліки, а сформувався потужний механізм гальмування всієї економічної системи. Перший етап реформ не відбувся.

Другий етап “перебудови” – реформа Рижкова-Абалкіна (1987-1989) передбачав надання підприємствам самостійності, переведення їх на самоокупність і самофінансування. Заробітна плата стала також пов’язуватися з результатами господарської діяльності. Однак нова реформа здійснювалася в умовах монополії державної власності в економіці.

Незважаючи на прийняття закону “Про індивідуальну трудову діяльність”, для товаровиробників існувало безліч перепон. Кооперативи та “індивідуали” наприкінці 1980-х років становили тільки 1,1 % від загальної кількості підприємств країни. Спроби перетворень не були підкріплені продуманою грошовою, кредитною, фінансовою політикою, що призвело до зростання інфляції в 1988 р. Результатом проведення авантюрної та безграмотної антиалкогольної кампанії стало знищення 265 тис. гектарів виноградників і виведення з товарообігу 89 млрд крб. Із магазинів швидко зникали товари першої необхідності, почала запроваджуватися карткова система. Реформа була приречена на провал.

Третім етапом “перебудови” стала спроба переходу до регульованої ринкової економіки (1990-1991). Сутністю реформи було запровадження ринкових механізмів під контролем держави. Гострі дискусії велися щодо темнів і методів переходу до ринкових відносин. Програма уряду задекларувала поступовий планомірний перехід, а висунута альтернативна програма Шаталіна-Явлінського “500 днів” передбачала динамічні темпи переходу до ринку, злам командно-адміністративної системи, можливість відродження приватної власності. Після обговорень було прийнято компромісний варіант проекту переходу до ринку, за яким уся сутність програми Шаталіна-Явлінського була нівельована. Отже, нова програма також виявилася нежиттєздатною. Проіснувавши декілька місяців, вона потерпіла крах.

Термін “гласність” виник у Радянському Союзі в роки “перебудови”, увійшовши до багатьох іноземних мов без перекладу. Штучні бар’єри для засобів масової інформації були зняті, ідеологічна опіка над ними послабилась. У законі “Про пресу”, прийнятому 1 серпня 1990 p., декларувалися свобода преси та ліквідація цензури.

Нове керівництво країни після 1985 р. прагнуло максимально знизити рівень конфронтації на міжнародній арені як необхідну умову проведення внутрішніх реформ.

Радянське політичне керівництво почало по-новому розглядати міжнародні проблеми, визнавши пріоритет загальнолюдських цінностей, міжнародних угод, у тому числі Загальної декларації прав людини, зобов’язавшись узгодити внутрішньосоюзне законодавство з нормами міжнародного права.

Перемога нового політичного мислення в зовнішній політиці СРСР, реальні кроки щодо її реалізації спричинили на початку 1990-х років завершення періоду “холодної війни” між Заходом і Сходом, періоду розколу та конфронтації. Радянський Союз ставав більш відкритою країною для світового співтовариства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)


Прихід до влади М. Горбачова. “Перебудова” - Історія


Прихід до влади М. Горбачова. “Перебудова”