Про одне і те ж по-різному: науково-популярні та художні тексти

Тема. Про одне і те ж по-різному: науково-популярні та художні тексти. (Вправи 47-52).

Мета. Вчити учнів розрізняти та складати художні та науково-популярні тексти-описи; використовувати лексичні засоби для створення художніх описів.

Розвивати логічне мислення, увагу, спостережливість; виховувати любов до рідного краю.

Обладнання: карта місцевості рідного краю; диск до підручника, підручник, зошит.

Хід уроку

I. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності.

Привітання, побажання хорошого настрою. Висловлювання дітьми

їхніх очікувань від уроку.

II. Перевірка домашнього завдання.

А) “Екскурсія” на виставку книжок-маляток. Автори розповідають про свою книжку, повідомляють ідею, закладену в її оформлення.

Б) Зачитування складеної основної частини тексту про зелений листочок.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Читання епіграфа до уроку.

“Річка плине, берег рвучи, далі, далі попід кручі” (Леся Українка).

2. Повідомлення теми уроку.

1) Проблемна ситуація.

– Ви вже здогадалися, що сьогодні

на уроці ми говоритимемо про річки: будемо про них розповідати, описувати їх, міркувати над їхньою долею.

Хто може про річку розповідати чи описувати її? (Письменники, поети, вчені, учні, жителі того краю, де протікає річка.)

– Чи однаковими будуть їхні розповіді?

2) Спостереження (за вправою 47 та матеріалами диска).

Вчитель демонструє мапу рідного краю і пропонує учням знайти річку, яка протікає у їхній місцевості. Діти простежують шлях своєї річки від джерела до моря (чи озера).

– Прочитайте речення (47.1): “Вибігла із джерела і лугами, та полями, та дрімучими лісами – аж до моря допливла”. Про шо у ньому говориться? У якій формі? (Про річку. У формі загадки.)

– Порахуйте, скільки у загадці іменників, прикметників, дієслів.

– Якої частини мови найбільше?

– Яку широку панораму окреслюють іменники у нашій уяві?

– Отже, висновок перший: про річку можна говорити загадками. Це образний опис.

3. Каліграфічна хвилинка (за вправою 48).

– Із розсипаних складів утворіть слова і запишіть їх.

– Як їх можна назвати одним словом? (Водойми.)

– Прочитайте ще раз епіграф нашого уроку упівголоса. Прислухайтесь до звучання вірша.

– Які звуки часто повторюються? Яке цим створюється враження?

– Характер якої річки відображено у вірші – рівнинної чи гірської?

– У якій формі Леся Українка сказала про річку? (У поетичній.)

– Запишіть ці рядки з пам’яті. Перевірте.

– Отже, висновок другий: про річку можна говорити віршами. Це образна мова.

4. Опрацювання нового матеріалу. Порівняльний опис (за вправою 50).

– Розгляньте таблицю на с. 27 “Як будують порівняльний опис”.

– Скільки є способів скласти такий опис? (Два.)

– Поясніть кожен з них.

– Прочитайте уривок із порівняльного опису (вправа 50).

– До якого зі способів можна віднести цей опис?

– Як його можна продовжити?

– Скориставшись словами для довідки, запишіть другу частину тексту.

– У яку книжку можна додати цей текст: до книги казок, до легенд і міфів рідного краю, до підручника з природознавства, до поезії, довідника юного гідролога? Поясніть свою думку.

– Отже, висновок третій: про річку можна говорити точною науковою мовою.

IV. Фізкультхвилинка.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Характеристика мови опису (за вправою 51).

– Розгляньте малюнок і прочитайте тексти.

– Що спільного у цих текстах? (Це тексти-описи, які мають спільну тему.)

– Чим вони відрізняються? (Способом описування.)

– Яка мета першого висловлювання?

– Яка картина виникає у вашій уяві, коли ви читаєте другий текст?

– Знайдіть у цьому описі слова, які допомагають “почути” й “побачити” гірську річку.

– Спишіть речення, у якому образно описується характер гірської річки.

2. Робота в зошиті.

3. Словникова робота.

Вчитель знайомить дітей із новим словниковим словом кілометр. Діти довідуються, що кілометр – це одиниця вимірювання довжини (великих відстаней, наприклад, від міста до міста).

Діти створюють опорні картки з цим словом, складають і записують з ним речення.

VI. Підсумок уроку.

– Як можна описувати предмет чи явище? (Образно або точно.)

– Як вибрати, яким способом описати? (З огляду на умови спілкування.)

VII. Домашнє завдання.

1. Вправа 52 (записати народні порівняння і поміркувати, про кого так кажуть).

2. Для тих, хто хоче знати більше: підберіть ще 1-2 подібних порівняння.

УРОК 12 КОНТРОЛЬ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ. СПИСУВАННЯ

?include(“$DOCUMENT_ROOT/block/list. html”;?> ?




Про одне і те ж по-різному: науково-популярні та художні тексти